II
Тема: Кримінальне право
Курсова
Зміст
Вступ.
Сьогодні у нашій державі відбуваються численні злочини в сфері ухилення від оподатковування. Це, у свою чергу, пов'язане з тим, що держава в особі його контролюючих органів встановлює високий рівень податкових стягнень з метою рішення, насамперед, фіскальних завдань і поповнення бюджету і це не може бути основною податковою стратегією на тривалий час, тому що це перешкоджає ефективному функціонуванню підприємницьких структур, приведе до банкрутства і спаду виробництва.
Однак, суб'єкти підприємницької діяльності, ухиляючись від сплати обов'язкових внесків у скарбницю держави, у такий спосіб порушують найбільш важливу функцію податків - фіскальну (бюджетну). За допомогою цієї функції реалізується головне суспільне призначення податків - формування фінансових ресурсів держави. Крім того, формування дохідної частини державного бюджету на основі стабільного стягування перетворює сама держава в найбільшого економічного суб'єкта.
Метою даної роботи є вивчення і розгляд складу злочину ст. 212 Кримінального кодексу України (далі „КК”) „Ухилення від сплати податків, зборів, ін. обов'язкових платежів”.
Розглянута тема актуальна тим, що період, що переживає зараз нашу державу, характеризується підвищеною злочинністю в області відхилення від оподатковування з боку суб'єктів підприємництва і приховання доходів від оподатковування практикується в більшості підприємницьких структур.
Для розкриття сутності даної теми необхідно вибрати предмет дослідження у виді способів здійснення злочину в сфері відхилення від оподатковування. Розгляд таких способів здійснення злочину впливає на правильну кваліфікацію злочину. На підставі висвітлених способів можна буде визначити яке діяння відноситься до злочину передбаченому ст. 212 Кримінального Кодексу України і визначити вид відповідальності, що спричиняє цей злочин. Також важливо більш конкретно викласти склад такого злочину, як ухиляння від сплати податків.
Методом дослідження даної роботи є системно-структурний, тому що податкова система є досить складною системою, що складається з безлічі взаємодіючих елементів, що утворять відносно стійку цілісність.
З метою повного й обґрунтованого аналізу контрольної роботи можна поставити її задачі:
1) вивчення складу злочину, пов'язаного з ухилянням від сплати податків;
2) аналіз основ кримінальної відповідальності за ухиляння від сплати податків.
Виходячи з поставленої мети і задач контрольна робота має відповідну структуру: вступ, пункти 1-4, що розкривають та аналізують склад злочину за ухилення від сплати податків, пункт 5, що приділяє увагу кримінальній відповідальності за ухилення від сплати податків, висновок, список використаних джерел.
Об'єкт злочину
Частиною 1 ст.212 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків, зборів й інших обов'язкових платежів, які входять у систему оподатковування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи або якою-небудь іншою особою, що зобов'язане їх сплачувати, якщо зазначені діяння привели до фактичного ненадходження в бюджет або державні цільові фонди засобів у значних розмірах. Ст. 212 КК
Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини в сфері державного регулювання оподатковування й формування прибуткової частини державного бюджету. Держава шляхом податкової політики повинна впливати на хід і результати здійснюваної підприємницької діяльності, при цьому забезпечувати збереження стимулу до роботи, вкладенню капіталу, розширенню виробництва. При формуванні бюджету планується надходження засобів і відповідно їхня витрата по окремих напрямках. Створення перешкод плановому надходженню податків у бюджет ставить під погрозу його виконання й фінансове забезпечення державних програм, знижує ефективність податкової політики як регулюючого фактора економічної діяльності держави.
Предметом даного злочину є податки, збори, ін. обов'язкові платежі, які виплачуються як юридичними так і фізичними особами.
2. Об'єктивна сторона злочину
Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак:
діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які входять у систему оподатковування;
суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження в бюджет або державні цільові фонди грошей у значних розмірах (ч. 1 ст. 212); великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах;
причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Об'єктивну сторону даного злочину характеризують зовнішний прояв дій злочинця, метою яких є ухилення від сплати в бюджет належних податків та інших неподаткових платежів. Злочинна діяльність може носити найрізноманітніший характер: невідбиття або часткове відбиття в облікових даних відомостей про товари що надійшли (були реалізовані) та отриманий виторг; складання неправильних проводок у бухгалтерському обліку; завищення витратної частини або необґрунтоване віднесення на витрати окремих господарських операцій; надання помилкової інформації про пільги по оподатковуванню; необґрунтоване декларування або зменшення до сплати ПДВ по введеним в експлуатацію Основним фондам у частині виробленої й реалізованої продукції, що має пільги по оподаткуванню; ведення фінансово-господарської діяльності й надання звітних документів без її відображення й т.п.
Як правило, законодавець при конструюванні складів злочинів особливу увагу приділяє докладному й конкретному викладу об'єктивної сторони злочину в диспозиції статті й, зокрема, діянню, як найважливішій ознаці яка його характеризує. Зазначене дозволяє з точністю визначити дії, що підпадають під ознаки конкретного злочину, а також розмежувати окремі з них. Діяння як один з елементів об'єктивної сторони розглянутого злочину визначене як ухиляння від сплати податків, зборів й інших платежів у бюджет або державні цільові фонди.
Злочинні наслідки у вигляді заподіяння державним інтересам матеріального збитку передбачені як обов'язкова ознака, що характеризує об'єктивну сторону ухиляння від сплати податків. Безпосередній прояв заподіяння шкоди характеризується тим, що злочинні діяння правопорушника привели до ненадходження в бюджет або державні цільові фонди коштів у значних розмірах.
Під значним розміром коштів варто розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів,