Мотив злочину може бути представлений як внутрішнє спонукання до злочинного діяння. Злочинна мотивація впливає на вибір відповідного поводження й здійснення окремих дій, спрямованість яких визначається метою злочину. Стосовно до ухиляння від сплати податків мотивація злочинного поводження проявляється в корисливій або іншій зацікавленості. Зазначене означає, що з метою ухилянь від сплати податків, зборів й інших платежів, що належать до сплати в бюджет або державні цільові фонди за результатами хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарської діяльності, вони звертаються у свою користь або на користь третіх осіб, використаються для виробничих й інших потреб (поліпшення фінансових показників підприємства; забезпечення платоспроможності, його розвиток, розширення виробництва; забезпечення конкурентноздатності продукції).

5. Кримінальна відповідальність за ухиляння від сплати податків.

Вирішуючи питання про суспільну небезпеку даних злочинів, необхідно виходити з того, що згідно ч.1 ст. 29 Загальної декларації прав людини кожна людина має свої зобов'язання перед суспільством, у якому тільки і можливий її вільний і повний розвиток.

Н. Лопашенко суспільну небезпеку податкових злочинів бачить не тільки в порушенні конституційного зобов'язання кожного платити податки і збори, а й у порушенні принципу порядності суб'єктів економічної діяльності Дудоров О. Система оподаткування України: необхідність кримнільно – правової охорони.// Право України. – 2003. - №3. – С. 61

.

І.Соловйов розділяє таку точку зору, у неправильному об'єднанні зобов'язання виконувати свої конституційні обов'язки і притримування етичних норм і вказує на передчасність врахування вимог кодексу бізнесмена при визначенні суспільної небезпеки податкових злочинів Соловьев И.Н.Налоговые преступления: практика работы органов налоговой полиции и судов. – М.,2002. – С. 67.

Суспільна небезпека ухиляння від сплати податків складається в навмисному невиконанні обов'язку кожної юридичної і фізичної особи сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Кримінальна відповідальність по ст. 212 діючого КК настає за навмисне відхилення від сплати лише тих податкових платежів, що встановлені ЗУ «Про систему оподатковування» від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ.

Відповідальність по ст. 212 діючого КК може наступити лише при наявності сукупності наступних обов'язкових умов:

коли податки, збори, інші обов'язкові платежі, що не сплачені, передбачені податковим законодавством;

коли об'єкт оподатковування передбачений законом;

коли платник податку, збору або іншого обов'язкового платежу визначений як такий відповідним законодавством.

Ст. 212 діючого КК передбачає кримінальну відповідальність не за сам факт несплати у встановлений термін податків і зборів, а за навмисне відхилення від їхньої сплати.

Про наявність наміру на ухиляння від сплати податків можуть свідчити перераховані вище способи здійснення даного злочину.

Необхідно розмежовувати відхилення від сплати обов'язкових платежів і несвоєчасну їхню сплату при відсутності наміру на їхню несплату. Особа, що не мало наміру ухилитися від сплати обов'язкових платежів, а не сплатило їх з інших причин, може бути притягнуто лише до встановленого законом адміністративної відповідальності за порушення, зв'язані з вирахуванням і сплатою цих платежів.

Кваліфікованими видами злочину, передбаченими ч. 2 ст. 212 КК, є:

1) здійснення навмисного ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів по попередній змові групою осіб;

2) несплата податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ненадходження засобів у бюджети або державні цільові фонди) у великих розмірах.

Ч.2 ст. 212 КК за вищевказані злочини встановлює такі види покарань:*

штраф від 500 до 2 000 неоподатковуваних податком мінімальних доходів громадян;*

виправні роботи на термін до 2 років;*

обмеження волі на термін до 5 років з позбавленням права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю на термін до 3 років.

Особливо кваліфікованими видами злочину є відхилення від сплати обов'язкових платежів, 1) вчинене особою, раніше судженим за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або 2) спричинило ненадходження в бюджети або державні цільові фонди коштів в особливо великих розмірах. За здійснення таких злочинів у ч.З ст. 212 КК щодо відповідальності за особливо кваліфіковані злочини передбачається такий вид покарання позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю на термін до 3 років з конфіскацією майна.

Крім того, Кримінальний кодекс містить у ст. 212 частина 4, у якій обговорене, що особа, що вперше вчинила діяння, передбачені ч.1 і ч.2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо воно до залучення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувало збиток, заподіяний державі їхньою несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Стаття 212 КК передбачає в якості основного або додаткового покарання позбавлення права займати визначені посади або займатися визначеною діяльністю (наприклад, займати посади, зв'язані з розпорядженням матеріальними цінностями, позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю тощо). Така міра покарання в умовах ринкової економіки є дуже важливою і діючою профілактичною мірою попередження нових порушень у сфері оподатковування. Невиконання такого вироку, тобто якщо засуджений продовжує працювати на забороненій посаді або займатися забороненою діяльністю або протягом терміну покарання влаштовується на заборонену судом посада або починає займатися забороненої вироком діяльністю, тягне карне покарання по ст. 382 КК.

При рішенні питань про відповідальність за ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів варто пам'ятати, що, відповідно до положень ст. 5 КК і ст. 58 Конституції України, закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони зм'якшують або усувають караність діяння.

Висновок

Широке поширення порушень податкового законодавства викликано впливом багатьох обставин. Одні з них діють на загальнодержавному рівні і відбивають недоліки, зв'язані з кризовим станом економіки, інші - обумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, зокрема умовами виконання обов'язків їх працівниками в