До найбільш розповсюджених з них відносяться недоліки організаційно-управлінського і нормативно-правового характеру. Недоліки організаційно-управлінського характеру виявляються в недосконалості системи обліку платників податку і контролю за їхньою діяльністю. Недостатній рівень юридичної й економічної підготовки працівників податкових адміністрацій і працівників підрозділів по боротьбі з кримінальним прихованням доходів від оподатковування, відсутність достатнього досвіду ведення боротьби з порушенням податкового законодавства також веде до можливості ухиляння від сплати податків. Це виявляється при рішенні питань, зв'язаних зі збором доказів для залучення до кримінальної відповідальності осіб, винних у прихованні доходів і інших об'єктів оподатковування у великих і особливо великих розмірах.

До недоліків організаційно-управлінського характеру можна також віднести недостатню захищеність працівників податкових органів при виконанні ними службових обов'язків від фізичного і психологічного пресу з боку порушників податкового законодавства. Характерним недоліком є велика кількість суб'єктів, що ведуть боротьбу з порушенням податкового законодавства, невизначеність правового положення деяких з них і відсутність чіткого розмежування їхніх функцій, що приведе до підміни і дублювання дій при виконанні покладених на них обов'язків.

На кінцеві результати по виявленню порушень податкового законодавства негативно впливає відсутність достатнього досвіду по виявленню і зборові доказів таких злочинів і чіткого механізму взаємодії між працівниками органів по боротьбі з кримінальним прихованням доходів від оподатковування, ДПА, Державної служби безпеки, слідчих органів і суду. А також і те, що вони не забезпечені систематизованою нормативною і методичною базою і недостатньо використовують у своїй роботі позитивний досвід боротьби з прихованням доходів від оподатковування країн із що сформувалися й устоялися податковими відносинами.

Недоліки нормативно-правового характеру. В останні роки податкове законодавство змінювалося неодноразово, що негативно позначилося на розвитку виробництва і діяльності суб'єктів підприємництва.

Діяльність у сфері оподатковування регулюється величезною кількістю нормативних актів. Істотною перешкодою на шляху діяльності податкових органів є розбіжності і протиріччя в чинному законодавстві, а також невідповідність відомчих актів законам України.

Таким чином, можна відзначити, що сукупність вищевказаних недоліків у з'єднанні з морально-психологічними особливостями характеру підприємця за певних умов можуть виступати в ролі конкретних обставин, що сприяють здійсненню податкових і інших конкретних злочинів.

Удосконалення ряду законодавчих актів не тільки перекрило б шляхи відхилення від оподатковування, а і дало би можливість значно збільшити доходи бюджету. Тому податкова система не повинна залишати сумнівів у платника податків у неминучості платежу. Система штрафів і санкцій, суспільна думка в країні повинні бути такими, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідними, чим своєчасне і чесне виконання зобов'язань перед податковими органами.

Задача 1

Щемаченко у відсутності чоловіка, що знаходився у тривалому відрядженні, підтримувала статеві зв'язки з Коваленком. Через певний час вона завагітніла. І побоюючись розправи з боку чоловіка, вирішила позбутися дитини. Про свій намір вона повідомила знайомій Киряченко, яка згодилась за певну винагороду їй допомогти. Коли дитина народилась, то Кириченко прийняла пологи, і наступного дня вони втопили дитину у ванні, а труп закопали.

Кваліфікуйте дії Щемаченко і Кириченко.

Відповідь.

1. Загальний висновок щодо наявності в діянні складу злочину.

Дії Щемаченко слід кваліфікувати по п. 12, ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК України) Офіційний вісник України, 2001, N 21 (08.06.2001), ст. 920, так як згідно п 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07.02.2003 „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи” "Вісник Верховного суду України", 2003, N 1(35) (далі „Постанова № 2”) умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини слід кваліфікувати за ст. 117 КК, якщо воно вчинене під час пологів або одразу ж після них. Вчинення цих дій через деякий час після пологів за відсутності кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, тягне відповідальність за ч. 1 зазначеної статті. А згідно п. 16 Постанови № 2 вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

Дії Кириченко слід кваліфікувати по п.п. 2, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, так як:

згідно ч. 1 п. 6 Постанови № 2 під убивством малолітньої дитини (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК) розуміється умисне позбавлення життя особи, якій не виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати;

згідно ч. 1 п. 10 Постанови № 2 За п. 6 ч. 2 ст. 115 КК як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив – до початку чи під час вчинення цього злочину.

згідно ч. 1 п. 10 Постанови № 2 вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді,