Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду [20].

7. Деякі питання, що виникають при застосуванні судами законодавства про працю молоді

Кодекс законів про працю України установив ряд спеціальних гарантій і пільг для молоді, виділивши її в число особливих суб'єктів трудових правовідносин. Поряд з цим Кодекс передбачив і визначені обов'язки всіх робітників та службовців, включаючи і молодь, що випливають із трудового

Договору [38, 26-28].

Маючи на увазі, що суди, розглядаючи трудові суперечки, не завжди враховують наявність зазначених спеціальних гарантій і пільг, а в застосуванні деяких з них випробують утруднення, Пленум Верховного Суду Української СРСП (Постанова від 06.11.1974 р. № 9) постановляє дати судам наступні роз'яснення.

При розгляді трудових справ необхідно перевіряти, чи не є однієї зі сторін правовідносини особа, на яке поширюються спеціальні норми, що регулюють працю молоді. Для цього випливає в кожнім окремому випадку з'ясовувати вік (рік, місяць і день народження) працівника, а також установлювати, коли й у якому порядку він був прийнятий на роботу (після закінчення професійно - технічного училища і т.п.).

Разом з тим судам необхідно мати у виді, що застосування норм, спеціальні пільги, що встановлюють, і гарантії для молоді, повинне вироблятися в сполученні з загальними нормами законодавства про працю, що зобов'язують робітників та службовців трудитися чесно і сумлінно, дотримувати дисципліну праці, вчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, підвищувати продуктивність праці, поліпшувати якість продукції, додержувати технологічної дисципліни, вимоги по охороні праці, техніці безпеки і виробничої санітарії, дбайливо відноситися до майна підприємства, установи , організації.

При розгляді справ про поновлення на роботі неповнолітніх робітників та службовців, звільнених з ініціативи адміністрації, особлива увага судів повинна бути звернена на дотримання адміністрацією вимог ст. 198 КЗпП [2] про необхідність згоди на звільнення, крім дотримання загального порядку звільнення, державної інспекції праці і районної (міський ) комісії зі справ неповнолітніх.

У тому випадку, коли неповнолітній робітник або службовець був звільнений від роботи з мотиву незадовільного результату іспиту, судам варто перевіряти законність призначення іспиту маючи на увазі, що при прийомі на роботу осіб, що не досягли вісімнадцяти років, молодих робітників по закінченні професійно - технічних навчальних закладів, молодих фахівців із закінченні вищих і середніх спеціальних навчальних закладів іспит не встановлюється [36, 31].

При виявленні незаконності призначення іспиту звільнений працівник повинний бути відновлений у колишній посаді або на колишній роботі.

У випадку звільнення молодого робітника або службовця по скороченню чисельності або штату працівників суди повинні

перевіряти, чи проводилося в дійсності скорочення штату, чим керувалася адміністрація при звільненні даного працівника, чи не було звільнення засобом позбутися від імені, якому вона зобов'язана створювати відповідні умови праці і надавати пільги, передбачені Кодексом законів про працю, обумовлені віком або сполученням роботи з навчанням.

Необхідно враховувати, що при рівній продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі віддається особам, що підвищують свою кваліфікацію без відриву від виробництва у вищому і середньому спеціальному навчальному закладах.

Звільнення робітників або службовців з числа молоді за мотивом невідповідності займаної посади внаслідок недостатньої кваліфікаціїє неприпустимим, якщо буде встановлено, що працівник не міг опанувати техніку виробництва через відсутність достатнього досвіду і навичок у праці або не в змозі справитися з дорученою йому роботою в зв'язку з нетривалістю виробничого стажу.

При розгляді справ по позовах молодих робітників та службовців, звільнених за порушення трудової дисципліни і прогул, суди повинні з'ясовувати і враховувати причину, що викликала провину, обставини, при яких він був зроблений, умови праці і побуту звільненого, вага провини і попереднє поводження працівника.

Прогулом слід вважати ті випадки, коли молоді робітники та службовці, в тому числі і ті, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, і молоді спеціалісти, що закінчили вищі та середні навчальні заклади, прийняти на роботу за направленням, не приступили до роботи без поважних причин.

Оскільки Кодекс законів про працю не виключає робітників та службовців, які не досягли 18-ти річного віку, з числа осіб, що несуть матеріальну відповідальність за збитки, спричинені з їх вини підприємствам, установам, організаціям при виконанні трудових обов’язків, слід мати на увазі, що їх відповідальність наступає на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП. Однак повна матеріальна відповідальність на неповнолітніх може бути покладена із огляду на встановлені законодавством обмеження, не дозволяючи укладення із ними договору про повну матеріальну відповідальність.

При вирішенні питання про обсяг відповідальності неповнолітніх судам слід перевіряти конкретні обставини, за яких були спричинені збитки, виясняючи у кожному випадку, чи не були вони результатом невиконання адміністрацією своїх обов’язків по створенню неповнолітньому працівникові відповідних умов праці, а також враховувати вік відповідача та рівень його розвитку, за виключенням випадків, коли збитки спричиненні злочинними діями, вчиненими з корисливих мотивів.

Про час розгляду трудових спорів осіб, що не досягли 18-ти років, судам слід сповіщати районну (міську) комісію із справ неповнолітніх, а також обговорювати питання про залучення до справ батьків, усиновителів і піклувальників.

При розгляді трудових спорів молодих робітників та службовців судам слід звертати особливу увагу на випадки порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій трудових прав і гарантій молоді та неповнолітніх (глави ХІІІ