Слід встановлювати по можливості пільгову плату за реєстрацію новостворених суб'єктів молодіжного підприємництва за визначеними пріоритетними напрямами діяльності.

На основі чинного законодавства доцільно визначити, виходячи з місцевих умов, найбільш перспективні напрями і сфери в яких заняття підприємницькою діяльністю стимулюватиметься за рахунок надання безвідсоткової позики з державного фонду сприяння зайнятості населення.

Також необхідно розробити і запровадити механізм передачі молодіжним колективам у користування або розпорядження власності (фондів, майна) державних підприємств, виробництво на яких зупинено у зв'язку з його неефективністю (за умови відсутності покупців на цю власність), та створення на її базі суб'єктів підприємництва виробничого призначення.

Крім того, у разі потреби, необхідно забезпечити підготовку та перепідготовку молоді, яка займається підприємництвом, без залучення коштів державного бюджету та розробити з урахуванням місцевих особливостей проекти розвитку самозайнятості безробітної молоді, в тому числі на основі відродження народних промислів, ремісництва [32, 14].

Державі доцільно створити умови і розпочати відповідну професійну підготовку осіб, згодних після закінчення навчання займатись індивідуальною трудовою діяльністю та, відповідно, надавати організаційну (а в разі потреби і фінансову) допомогу регіонам з високою питомою вагою молоді, особливо молодих жінок, у структурі безробітних з метою розвитку підприємницької діяльності, самозайнятості та ремісництва.

Серед молоді, яка потребує соціального захисту через неспроможність на рівних конкурувати на ринку праці, особливо уразливими категоріями є інваліди, підлітки та молодь, що проживає у сільській місцевості.

З метою сприяння їхньому працевлаштуванню передбачається: *

відповідно до Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" [9] розробити положення про спеціалізовані центри для реалізації програм професійного навчання молодих інвалідів і вдосконалення їхньої професійної майстерності; *

розробити та затвердити положення про порядок взаємодії органів державного управління у плані забезпечення зайнятості інвалідів, їх професійного навчання, створення спеціалізованих робочих місць; *

у порядку організації професійного навчання та удосконалення майстерності молодих інвалідів у спеціалізованих центрах реабілітації визначити пріоритетні професії, опанування якими забезпечить їм найбільше можливостей бути працевлаштованими на регіональних ринках праці; *

внести Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно заохочення підприємств і організацій до працевлаштування громадян, які не досягли вісімнадцяти років, передбачивши, зокрема, можливість компенсації підприємствам додаткових витрат, пов'язаних з наданням неповнолітнім працівникам пільг щодо тривалості робочого дня; *

систематично аналізувати склад незайнятої молоді в сільській місцевості (зокрема, тієї, що раніше працювала у місті); створити умови для розвитку в праценадлишкових регіонах різноманітних сфер докладання праці за рахунок організації молодіжних малих різногалузевих (несільськогосподарських) підприємств; *

аналізувати фактичну динаміку створення робочих місць на територіях пріоритетного розвитку та комплектування їх кадрами; *

розробити механізм залучення сільської молоді до фермерства та інших форм підприємницької діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва [ 39, 93-106].

Для посилення регульованого впливу на міграційні процеси молоді, надання їм економічно і соціальне доцільного характеру, пропонується: *

брати на облік сільські господарства, спроможні прийняти з міст молодих працівників і створити їм належні умови для проживання та праці; *

проводити роз'яснювальну роботу серед молоді, яка вивільняється з міських підприємств, щодо можливостей переїзду і працевлаштування у сільській місцевості; *

сприяти організованому територіальному перерозподілу молоді в Україні; *

забезпечити інформування населення про попит на робочу силу в різних регіонах України; *

проаналізувати напрями трудової міграції, а також набір професій, за якими найчастіше працює молодь України за кордоном; *

розробити заходи, спрямовані на надання цим міжнародним трудовим зв'язкам, що фактично склалися, нормативно-правового характеру; *

визначити засади формування державної політики стосовно зовнішньої трудової міграції; *

забезпечити розроблення міждержавних угод з країнами близького і далекого зарубіжжя з питань регулювання трудової міграції; *

встановити жорсткий контроль за виїздом молоді через нелегальні структури до країн, з якими Україна не має відповідних угод.

Надійним засобом захисту від безробіття, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці є професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації [39, 93-106].

З огляду на це необхідно: *

розробити концепцію професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вивільнених працівників, безробітних та інших груп незайнятого населення; *

забезпечити організацію професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятої молоді, що виявила бажання оволодіти певною професією чи спеціальністю, на базі професійно-технічних училищ, спеціальних факультетів вищих навчальних закладів, установ післядипломної освіти, а також безпосередньо на виробництві за укладеними договорами відповідно до попиту, що склався на регіональних ринках праці [39, 93-106].

Тенденція до швидкого зростання чисельності незайнятих і безробітних випускників професійних навчально-виховних закладів в умовах, коли попит на робітників перевищує пропозицію на ринку праці, свідчить про невідповідність професійної структури підготовки робітничих кадрів потребам народного господарства.

Для оптимізації структури професійного навчання молоді відповідно до змін, що відбуваються в структурі виробництва та сфери послуг, необхідно: *

вивчити сучасний стан працевлаштування випускників професійних навчально-виховних закладів; з урахуванням потреб регіональних ринків праці відкоригувати плани випуску і підготовки робітничих кадрів; *

у разі потреби вжити заходів для переведення учнів, що опановують надлишкові на ринку праці професії, для завершення навчання до інших, близьких за профілем навчальних закладів або для перенавчання за скороченими програмами для опанування професій, конкурентоспроможних на ринку праці; *

оптимізувати мережу професійних навчально-виховних закладів, привести професійну підготовку молоді у відповідність з потребами та змінами, що відбуваються у структурі виробництва і сфери послуг; *

розробити і впровадити новий перелік професій, за якими слід здійснювати підготовку робочих кадрів та перепідготовку незайнятого населення у навчальних закладах професійної освіти, та відповідні типові навчальні плани і програми; *

збільшити обсяги підготовки робітників у професійних навчально- виховних закладах за суміжними