До початку виробничої практики або виробничого навчання неповнолітні повинні пройти спеціальне навчання з питань охорони праці в обсязі діючих на підприємстві навчальних програм з наступною перевіркою знань з питань охорони праці в установленому на підприємстві порядку. Тривалість навчання з питань охорони праці повинна бути не менше передбаченої чинними в галузі правилами безпеки праці.

Неповнолітні під час проходження виробничої практики або виробничого навчання можуть перебувати у виробництвах та на робочих місцях, пов'язаних з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, не більше 4 годин на день за умови дотримання у цих виробництвах і на роботах діючих санітарних норм [18].

Протягом перших 10-15 змін виробничої практики неповнолітні проходять стажування як дублери на робочих місцях [18].

Після стажування організовується перевірка засвоєння ними навичок у керуванні машинами та механізмами, правил технічної та безпечної експлуатації обладнання з метою визначення готовності неповнолітніх до подальшої роботи на штатних робочих місцях.

Керівник практики від підприємства і відповідальний за її проведення від навчального закладу не допускають використання неповнолітніх на роботах, не передбачених договором між підприємством і навчальним закладом, або на самостійних (без нагляду інструктора) роботах, які входять до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.11.93 N 123 [18].

Неповнолітній практикант зобов'язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, інструкцій з охорони праці для працівників відповідних професій та видів робіт, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користування засобами колективного та індивідуального захисту;

дотримуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

виконувати під час практики або виробничого навчання роботи тільки за дорученням та під безпосереднім керівництвом або наглядом працівника-інструктора (майстра виробничого навчання), за яким він закріплений;

не заходити до цехів та виробничих приміщень, гірничих виробок та на інші об'єкти, які не пов'язані з проходженням практики або виробничого навчання, без дозволу працівника-інструктора (майстра виробничого навчання);

у разі виникнення виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого працівника-інструктора (майстра виробничого навчання) або іншу посадову особу і діяти відповідно до правил поведінки під час виникнення аварій;

дотримуватись правил особистої гігієни та гігієни праці [18].

Випускникам навчальних закладів після складання екзаменів на право виконання робіт з підвищеною небезпекою разом з дипломом або свідоцтвом установленого зразка видається посвідчення про право виконання цих робіт.

У законодавстві передбачено, що при підборі підходящих для молоді робіт необхідно враховувати, щоб робота, що надається молодим громадянам, відповідала віковим і психофізіологічним особливостям молодих людей, сприяла професійному ростові, просуванню по службі, формування і розвиткові їхньої особистості.

Для осіб, що не досягли 18 років установлені зменшені норми перенесення і переміщенні ваги (ч. 2 ст. 190 КЗпП України) [2]. Для юнаків у віці від 16 до 18 років - 16,4 кг; для дівчин цього віку - 10,25кг [19].

Визначені також норми переміщення ваги на візках, у вагонетках. Причому неповнолітні допускаються до перенесення і пересування ваги в межах установлених для них норм лише за умови, що ця праця безпосередньо зв'язана з їхньою основною професією або спеціальністю і займає не більш однієї третини часу. Підлітки у віці від 15 до 16 років можуть залучатися до перенесення і пересування ваги лише у виняткових випадках зі зниженням вагових норм для них у 2 рази [19].

Особи молодше 21 року приймаються на роботу лише після обов'язкового попереднього медичного огляду і після досягнення 21 року підлягають щорічному обов'язковому медичному оглядові для визначення їхньої придатності по стану здоров'я роботі, що доручається. (ст. 191 КЗпП України) [2]. Такі огляди здійснюються за рахунок засобів роботодавця.

Для осіб молодше 18 років установлена скорочена тривалість робочого часу і додаткові вимоги до режимів їхньої праці.

Так, у відповідності із законодавством тривалості робочого часу осіб у віці від 16 до 18 років не повинна перевищувати 36 годин на тиждень; у віці від 15 до 16, а також для учнів у віці від 14 до 15, що працюють у період канікул - не більш 24 годин на тиждень [27, 167].

Тривалість робочого часу учнів, що працюють протягом навчального року у вільне від навчання час, не може перевищувати половини зазначених норм, установлених для осіб відповідного віку. На підприємствах і в установах, що працюють по режиму п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями тривалість щоденної роботи осіб від 16 до 18 років не може перевищувати 7 годин , а осіб у віці від 15 до 16 - 5 годин [27, 168].

Робітників та службовців, що не досягли 18-літнього віку, забороняється залучати до нічних і понаднормових робіт і до робіт у вихідні дні (ст.192 КЗпП України) [2], а також до чергувань встановлюваним у деяких організаціях за розпорядженням роботодавця до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові дні для підтримки порядку й оперативного рішення виникаючих невідкладних питань, що не відносяться до виробничої діяльності даної організації.

Для