осіб молодше 18 років забороняється вводити підсумований облік робочого часу за тривалий звітний період (за сезон, навігацію, за рік). Заборона поширюється, зокрема, на працівників вагонів-ресторанів і працівників суднових ресторанів морського і річкового транспорту, барів, працівників рухомої торговельної мережі й ін. Обмежується також залучення до понаднормових робіт молоді, що навчаються без відриву від виробництва [26, 136].
Щорічна оплачувана відпустка працівникам молодше 18 років установлюється тривалістю не менш 31 календарного дня. Ця відпустка може бути використаний ними в будь-яке зручне для них час (ст.195 КЗпП України) [2].
Для робітників молодше 18 років норми виробітку установлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченої тривалості робочого часу для осіб , що не досягли 18 років (ст. 193 КЗпП України) [2]. Наприклад, якщо дорослий робітник за 8-ми годинну зміну повинний зробити 80 деталей, то для підлітка від 16 до 18 років норма виробітку, перелічена на 7 годин , буде дорівнює 70-ти деталям. У такому ж порядку здійснюється нормування праці учнів і школярів, що працюють на виробництві в період канікул або у вільне від навчання час [36, 34-35].
Для молодих робітників загально-освітніх установ, що виходять на роботу після закінчення, освітніх установ початкового професійного рівня, а також минуле професійне навчання на виробництві, у передбачених законодавством випадках і розмірах і на обумовлені їм терміни можуть затверджуватися зменшені норми виробітки. Такі норми затверджуються роботодавцем за узгодженням з відповідним виборним профспілковим або іншим представницьким органом працівників (ч.2 ст.193 КЗпП України) [2]. Розміри і терміни, на які встановлюються зменшені норми ви для молодих робітників, встановлені окремими нормативними актами і не однакові для різних галузей господарства.
2.4. Оплата праці неповнолітніх
Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи [2].
Праця працівників молодше 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, установленим для дорослих працівників, з доплатою по тарифній ставці за час, на який тривалість їхньої щоденної роботи скорочується в порівнянні з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.
Оплата праці осіб, що навчаються в загальноосвітніх установах, освітніх установах початкового і середнього професійного утворення і працюючих у вільне від навчання час, виробляється пропорційно відпрацьованому часові або в залежності від вироблення. Організації, у яких вони працюють можуть установлювати їм доплати до заробітної плати за рахунок власних коштів.
Відповідно до цивільного законодавства неповнолітні у віці від 14 до18 років вправі самостійно, без згоди батьків, усиновителів і попечителів розпоряджатися своїм заробітком, стипендією й іншими доходами. Однак при наявності достатніх основ, суд по клопотанню батьків, усиновителів або попечителя або органа опіки і піклування може обмежити або позбавити неповнолітнього у віці від 14 до 18 років права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, за винятком випадків, коли такий неповнолітній придбав дієздатність у повному обсязі [27, 169].
3. Квотування робочих місць для працевлаштування молоді
З метою сприяння зайнятості молоді органами місцевого самоврядування здійснюється квотування робочих місць, тобто установлюється мінімальна кількість робочих місць, на які роботодавець зобов'язаний працевлаштувати громадян з числа молоді, включаючи робітники місця, де вже працюють особи цієї категорії.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" [ 9] держава забезпечує надання додаткових арантій щодо працевлаштування громадянам, які потребують оціального захисту, в тому числі молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх агальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, вільнилася зі строкової військової або альтернативної невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, ким виповнилося п'ятнадцять років і які за згодою одного з атьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.
До вищезазначених громадян, які потребують соціального захисту та надання першого робочого місця, належать:
а) молодь до 18 років;
б) громадяни старші 18 років, які закінчили або припинили навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, не пізніше календарного року з дня закінчення навчання, звільнення з військової (невійськової) служби;
в) діти (сироти), які залишилися без піклування батьків, а саме:діти, які не досягли 18 років;
вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти після закінчення навчальних закладів (очної форми навчання), але не пізніше досягнення ними 23-річного віку, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом календарного року з дня закінчення навчання;
г) громадяни, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, які вважаються такими, що потребують соціального захисту, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, не пізніше календарного року з дня звільнення після відбуття покарання або примусового лікування.
З метою забезпечення додаткових гарантій щодо працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах з чисельністю понад 20 чоловік до 5 відсотків загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, в тому числі з гнучкими формами зайнятості [32, 6-8].
У межах броні місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад встановлюють підприємствам квоту робочих місць для