2. Основи галузі і види страхування

За ієрархічною структурою в світовій практиці страхування класифікується умовно на:

галузі;

підгалузі;

види;

підвиди.

В основі поділу страхування на галузі покладено принципові відмінності в об'єктах, страхування. Об'єкт страхування представляє собою носія всіх ознак та економічних інтересів страхування. Об'єкти страхування поділяються на два класи:

ті, що мають вартість;

ті, що не мають вартості.

Саме за ознакою вартості об'єктів страхування виділяються галузі страхування. Проте за радянських часів в умовах державної монополії у страхуванні виділялось дві галузі: майнове та особисте. В ринкових умовах світовий досвід формує галузі, виходячи із загальних характеристик об'єктів страхування і виділяє чотири основні галузі: майнове, особисте, страхування відповідальності, страхування економічних ризиків.

В Україні, на відміну від загальноприйнятої практики, за об'єктами визначаються наступні сфери страхування:

ризикове страхування;

страхування життя.

За Законом про страхування об'єктом страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законодавству України. А вищезазначені сфери поділяються на три основних галузі страхування, які вказані в Законі про страхування:

особисте;

майнове;

страхування відповідальності.

Особисте страхування передбачає, що в якості об'єкта страхування виступають майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією людини. Особисте страхування поєднує ризикову та заощаджувальну функції страхування, а також сьогодні передбачає надання кредиту страхувальнику під заставу страхового полісу.

У майновому страхуванні об'єктом страхування виступають майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майна. Економічне призначення цього виду страхування - відшкодування збитків, які виникають при настанні страхового випадку. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, а й інші юридичні чи фізичні особи, які відповідають за збереження даного майна.

Страхування відповідальності - галузь страхування, де об'єктом виступають майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної їм шкоди особі або її майну, а також збитку, нанесеного юридичній особі. Через страхування відповідальності реалізується страховий захист економічних інтересів тих осіб, які можливо заподіють шкоду або призведуть до збитку та втрат. У будь-якому страховому випадку це знаходить свій конкретний грошовий вираз. Тобто, на відміну від особистого страхування, де страхування здійснюється на випадок настання певних страхових випадків та майнового страхування, де страхуванню підлягає конкретна власність, в страхуванні відповідальності страховий захист здійснюється від можливих заподіювачів шкоди. До того ж стороною страхових відносин можуть виступати не визначені раніше „треті" особи, яким в силу закону чи за рішенням суду будуть виконані відповідні виплати.

Світовий досвід страхування відповідальності відносить до майнового страхування.

Розглянутий поділ страхування вирішує загальні завдання оцінки страхової діяльності, проте не виявляє конкретні страхові інтереси підприємств, організацій, громадян, саме за якими й здійснюється страхування. Для деталізації конкретних страхових інтересів з метою обґрунтування методів страхового захисту кожна галузь має свої підгалузі, які охоплюють сукупність видів.

У відповідності до особливостей класифікації страхування в Україні, галузі поділяються на види, а види - на підвиди.

В особистому страхуванні найбільш поширеним є його поділ на:

страхування життя,

страхування від нещасних випадків.

Майнове страхування поділяється на види за формою власності й соціальним групам страхувальників. За цими ознаками розрізняють майно суб'єктів господарювання:

державне;

приватне;

орендне;

громадян.

Особливою ознакою в класифікації майнового страхування є виділення небезпек, які ієрархічно не пов'язані між собою:

страхування майна від вогню;

страхування сільськогосподарських культур від засухи та інших стихійних лих;

страхування тварин від падежу та вимушеного забою;

страхування транспортних засобів від аварій, викрадення та інших небезпек.

Страхування відповідальності поділяється на види:

страхування заборгованості;

страхування на випадок відшкодування заподіяної шкоди.

В свою чергу кожний із підвидів страхування має свою більш детальну класифікацію.

Отже, в класифікації страхування в сучасних умовах не розроблено єдиної концепції щодо його поділу. Проте, з огляду на практичне застосування, при класифікації страхування використовують критерії об'єкту страхування та роду небезпек.

3. Організація страхування в Україні і відносини в цій сфері, що регулюються фінансовим правом

Правові основи страхування визначаються Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування" від 04.10.2001рр., Кодексом професійної етики страховиків, а також низкою інших законів і підзаконних актів.

Страхування, як бізнес, в кожній державі має корпоративну форму. Тому майже всі країни світу ввели монополію резидентів на проведення страхових операцій, крім перестрахування. Законодавче регулювання страхового бізнесу перш за все передбачає захист інтересів громадян своєї країни.

Безпосередньо страхова справа в Україні регламентується Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 р. № 2745-Ш, який:

встановлює понятійно-термінологічний апарат з питань страхової справи;

визначає вимоги до страховика при його створенні, реєстрації;

регулює порядок проведення страхування;

визначає умови забезпечення платоспроможності страховиків;

формує принципи державного нагляду за страховим бізнесом та порядок ліцензування видів страхової діяльності;

передбачає врегулювання основних питань взаємовідносин сторін договору страхування з урахуванням міжнародного права.

Також даний закон встановлює, що предметом діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і операції, пов'язані з розміщенням страхових резервів та управління ними.

Велике значення для подальшого формування страхового ринку має встановлення Законом про страхування положення про спеціалізацію страхових компаній на ті, що здійснюють страхування життя і ті, що займаються іншими видами страхування. Такий порядок розповсюджений в багатьох країнах світу.

Нормативними актами міністерств і відомств інструкціями, положеннями, методиками, наказами, що реєструються в Міністерстві юстиції України, деталізуються відповідні законодавчі норми та механізм страхової діяльності, встановлюється певний порядок проведення страхування для галузей або суб'єктів господарювання.

В сучасних умовах Україна, як і кожна держава, має