Третя ознака – зброя – це предмет, повністю або частково виключений із цивільного обігу. Це означає, що існує спеціальний порядок оформлення права на його придбання, зберігання, носіння, виготовлення, продаж і т.д.

Таким чином, викладене вище дозволяє встановити найбільш характерні основні ознаки предметів, що являються зброєю.

Кримінально-правове поняття зброї складається із сукупності наступних ознак:

Важливим є питання про відокремлення саме холодної зброї від колючих, ріжучих предметів господарсько-побутового призначення. Одного лише посилання на те, що цей предмет у результаті наступної обробки втратив якості предмета господарсько-побутового призначення і надбав якості холодної зброї, а тому являється холодною зброєю самодільного виготовлення, явно недостатньо. Експерт у своєму висновку повинен вказати, яка була здійснена обробка, які якості господарського призначення предмет втратив, які якості він набув, для того, щоб його можна було визнати холодною зброєю.

Іншими словами, якщо предмет господарсько-побутового призначення підпав під значну обробку і у силу цього набув високу ступінь придатності для нанесення тілесних пошкоджень, то він набув новий якісний стан, тобто став зброєю.

Вогнепальна зброя – це зброя призначена для механічного ураження цілі на відстані снарядом, який отримує направлений рух за рахунок енергії порохового або іншого заряду.

До основних частин вогнепальної зброї відносяться ствол, затвір, барабани, рамка, свільна коробка, незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння якого являє собою злочин, передбачений кримінальним законодавством.

Відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становщем як за закінчений злочин наступає не тільки у випадках, коли предметом злочину являється пригодна для функціонального використання зброя, але і скоєння відповідних дій по відношенню до пошкодженого або учбової зброї, якщо винний мав намір та реальну можливість привести його у належний для застосування стан.

Бойовими припасами являються предмети озброєння та знаряддя, яке можна метати, призначені для ураження цілі і які містять розривні, метальні, піротехнічні або вишибні заряди або їх суміші.

Під вибуховими речовинами слід розуміти хімічні суміші або механічні суміші речовин, які здатні до швидкого саморозповсюджуючого преображення – вибуху. Це тротил, аммоніти, пластини, димний або бездимний порох, тверде ракетне паливо і т.д.

До вибухових устроїв відносяться такі механізми, які призначені для вибуху бойового припасу при певному зовнішньому впливі або у певний момент. Вибухові пристрої складаються з вибухової речовини та спеціального пристрою, конструктивного призначення для здійснення вибуху. Це міни, торпеди, динамітні шашки і т.п., виготовлені у заводських умовах або самостійно.

Газова зброя – зброя, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування сльозоточивих або подразнюючих речовин: газові пістолети, револьвери, аерозольні та інші пристрої, споряджені сльозоточивими або подразнюючими речовинами.

Холодна зброя призначена для ураження цілі за допомогою мускульної сили людини при безпосередньому контакті із об’єктом ураження. До цього виду зброї відноситься спортивна клинкова холодна зброя, холодна клинкова зброя, призначена для носіння із воєнною формою, а також із національними костюмами; бойова холодна зброя, яка знаходиться на озброєнні окремих воєнізованих організацій у відповідності із законодавчими актами України; самодільна холодна зброя.

Особливу групу холодної зброї складає метальна зброя, призначенням якої являється ураження цілі на відстані снарядом, який отримує направлений рух за допомогою мускульної сили людини або механічного устрою. До цієї групи зброї відносяться метальні ножі, топори, дротики, арбалети, бумеранги і т.п.

Не визнаються зброєю вироби, які сертифіковані у якості виробу господарсько-побутового та виробничого призначення, коструктивно подібні до зброї.

Не є предметами цього злочину гладкоствольна мисливська рушниця, патрони, набої для неї, пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети, ракетниці, а також вибухові пакети та інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять вибухових речовин і сумішей.

Радіоактивними матеріалами є витоки іонізуючого випромінювання, радіактивні речовини і ядерні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або у виробі чи в іншому будь-якому вигляді. Належність тих чи інших матеріалів до радіоактивних визначає відповідна експертиза.

в) Об’єктивна сторона злочину

Об’єктивна сторона полягає у вчиненні хоча б однієї з вказаних у ст. 262 КК України дій: викрадення, привласнення або вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіактивних матеріалів або вчинення шайрайства чи зловживання службовим становищем з метою заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіактивними матеріалами.

При вирішенні питання, чи є незаконними згадані дії щодо зброї, бойових припасів або вибухових речовин, треба враховувати положення, викладені в Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України та в Спеціальному порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затверджені Постановою Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17 червня 1992 р., у Положенні про дозвільну систему, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р., в Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затверджених наказом МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622, та інших