Під викраденням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіактивних матеріалів розуміється незаконне заволодіння їми шляхом:

крадіжки – викраденням таємним способом (таємно – значить непомітно);

грабежу – викраденням вчиненим відкрито (тобто, якщо його бачать, усвідомлюють і розуміють власники, володарі охоронці, а також сторонні особи, які на думку злочинця не схвалюють його дій);

розбою – нападом з метою заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіактивними матеріалами.

Під привласненням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіактивних матеріалів розуміється, що злочинець незаконно звертає у свою власність майно, яким вона правомірно володіє, зловживаючи при цьому довірою інших осіб.

Під вимаганням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіактивних матеріалів розуміється незаконне привласнення їх шляхом застосування психічного чи фізичного насильства над потерпілим.

Під заволодінням вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіактивними матеріалами шляхом шахрайства розуміється заволодіння ними шляхом:

обману – призведення до помилки володаря майна повідомленням йому неправдивих відомостей або приховуванням певних обстаин з метою викликати у володаря майна впевненість про вигідність або обов’язковість передачі майна;

зловживання довір’ям – несумлінним використанням довір’я володільця майна.

Під заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіактивними матеріалами шляхом зловживання службовим становищем розуміється заволодіння ними особою, якій це майно було ввірене чи було в її віданні чи оперативному управлінні.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених дій.

г) Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона даного злочину— прямий умисел.

У теорії кримінального права під суб'єктивною стороною розуміють внутрішнє, психічне відношення особи до скоєного нею діяння. До ознак, що становлять суб'єктивну сторону злочинів, відносяться вина (у формі умислу або необережності), мотив і мета злочину.

Законодавець у числі основної ознаки суб'єктивної сторони даного злочину називає лише вину. Злочини, пов’язані із незаконним поводженням зі зброєю, можуть скоюватися лише умисно.

У юридичній літературі одностайно висловлюється думка, що мета і мотив для кваліфікації даного виду злочину значення не мають. Само собою зрозуміло, що коли відношення предмета до зброї не викликає сумніву і це розуміє особа, винна, наприклад у викраденні, мотив і мета залишаються за межами складу злочину і можуть бути зараховані судом лише при визначенні міри покарання. Умисел являючись неодмінною ознакою такого діяння, передбачає у якості інтелектуальної основи розуміння суспільної небезпечності злочину, а таке розуміння можливе лише тоді, коли винна особа розуміє, що має справу саме із зброєю.

Однак, коли такої ясності немає і зовнішні якості предмета сумнівні у змісті віднесення його до зброї, правильна оцінка суб’єктивного критерія (поряд із об’єктивним) дуже важлива і може суттєво вплинути на рішення питання про відповідальність за даний злочин.

Розуміння особою ознак предмету, а саме, що він скоює злочинні діяння по відношенню саме до зброї, має суттєве значення для питань кваліфікації.

Суб'єкт злочину — особа, якій виповнилося 14 років, якщо вона вчинила злочин шляхом розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіактивних матеріалалів відкрито, таємно і розбійним нападом або осба, якій виповнилось 16 років, якщо вона вчинила злочин із використанням службових повноважень, шляхом привласнення чи розтрати.

Висновки

В даній роботі було розглянуто основні положення категорії правопорушення, з’ясовано причини їх виникнення.

1. Злочини і інші правопорушення негативно впливають на розвиток суспільства. Злочинність і інші правопорушення об’єктивно гальмують поступовий розвиток нашого суспільства, подальше вдосконалення суспільних відносин. Злочинність та її прояви як діяльності, спрямована на протизаконне задоволення потреб певної частини суспільства за рахунок інтересів більшості його членів.

Правопорушення, взяті в сукупності на відповідному відрізку часу і конкретному суспільстві, завжди відрізняються значною різноманітністю як за ступенем суспільної шкідливості, так і за психологічними, соціальними і юридичними ознаками. Але разом з тим в походженні, причинах і подальшій історичній долі вони мають загальні риси, що дало можливість вивчити не тільки окремі види правопорушень, але і всю їх сукупність, проаналізувати причини і умови, які сприяють їх здійсненню, розробити системи заходів боротьби з ними. Викорінення злочинності – це більш складне завдання, ніж викорінення всіх інших правопорушень;

2. Злочини, як найбільш суспільно небезпечні діяння мають порівняно меншу латентність, здійснюються незначною кількістю осіб, викликають активну протидію правоохоронних органів і негативну оцінку всіх членів суспільства.

Що стосується інших видів правопорушень, то вони складають великий масив і латентність, не завжди отримують негативну оцінку і часто не передбачають відповідальності;

3. В роботі звернуто увагу на необхідність активізації дослідження про правопорушення і відповідальність в галузевих науках; поки найбільшу розробку ці питання отримали в кримінології;

4. Багаточисельність причин, умов правопорушень роблять їх важко аналізуючими. Докладний аналіз можливий в ряді робіт, спеціально присвячених окремим видам правопорушень в різних областях народного господарства і в галузях законодавства. Економіка повинна бути моральною, розвиток економіки – не самоціллю, а засобом прогресу особистості і суспільства;

5. В роботі визначено причини, які призвели до погіршення кримінальної ситуації в Україні, а саме: безробіття, складні економічні умови життя, низький рівень правової культури, падіння авторитету влади та інші.

6. Кількість шкідливих і небезпечних для суспільства діянь зросла б, якщо б вони не були заборонені, чи за них були б встановлені неефективні санкції, або, якою б правові заборони можна було порушувати безкаранно.

Однак це зовсім не означає, що боротьба з правопорушеннями в сучасних умовах нереальна. Адже глобальне завдання включає в себе зміну всіх сторін суспільного життя, в тому числі і тих, які породжують правопорушення. І в цьому процесі повинен брати участь весь народ, всі державні і суспільні організації