і навчальні заклади.
Для зменшення кількості правопорушень необхідно усунути причини і умови, які породжують шкідливі і небезпечні для суспільства діяння.
Держава має право і повинна вести боротьбу з викоріненням правопорушень, причин і умов, які породжують їх, в ім’я забезпечення нормального розвитку, зберігання правопорядку, захисту справедливості.
На нашу думку, важливим напрямком боротьби із загальною кримінальною злочинністю є залучення громадян до охорони майна та захисту від агресивних посягань.
Для ліквідації деяких правопорушень необхідно:
провести медико-біологічні заходи проти алкоголізму, наркоманії;
організувати статистичний облік злочинності;
боротися з наркобізнесом;
- громадяни повинні бути інформовані про правові вимоги, які пред’являються до них державою;
- підвищити результативність діяльності правоохоронних органів.
Задача 1.
Таран скориставшись тим, що Сінчук була у стані сп’яніння, із застосуванням фізичного насильсва вступив з нею у статеві зносини. Коли потерпіла після згвалтування погрожувала йому, що заявит в органи міліції, Таран вбив її, а труп спалив з метою приховання вбивства.
Кваліфікуйте дії Тарана.
Дії Тарана слід кваліфікувати за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України – вбивство поєднене із згвалтуванням чи чи насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
Об’єктом цього виду злочину є життя людини.
Об'єктивна сторона вбивства полягає в насильницькому позбавленні життя другої людини.
Склад злочину, передбачений п. 10 ч. 2 ст. 115 КК допускає ненавмисну та навмисну форму вини у виді прямого чи непрямого наміру.
Вбивство поєдннане із згвалтуванням, це не один, а два види злочину – вбивство і згвалтування. Поєднує їх лише те, що згвалтування є кваліфікуючою ознакою такого вбивства. Вбивство, поєднане із згвалтуванням, може бути вчинене як під час згвалтування чи замаху на нього, так і після згвалтування (як у випадку із Тараном). В усіх випадках ці злочини утворюють сукупність і кваліфікуються за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК та за ч. 4 ст. 152 КК.
Задача 2.
Разін у стані алкогольного сп’яніння почав вимагати від продавця фірми “Регіна” Бонар, щоб вона відчинила вхідні дврі кіоску. Одержавши відмову Разін почав нецензурно лаятися, стукав по кіоску, розбив скло, що впало на руку Бонар. Потерпілій було заподіяно легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Фірмі “Регіна” було заподіяно шкоду на суму 95 гривень.
Кваліфікуйте дії Разна.
Дії Разіна слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство.
Об’єктом цього виду злочину є громадська безпека.
Об'єктивна сторона хуліганства полягає в прагненні особи до самоствердження, самовиразу себе в зухвальстві, неповазі до інших, що виражається в порушенні громадського поряду і явній зневазі до суспільства.
Хуліганство іноді заподіює конкретну матеріальну шкоду (знищення або пошкодження майна, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), яка також приєднується до злочинних наслідків і впливає на оцінку діяння.
Хуліганство – це злочин умисний, вчинюється з хуліганських мотивів, тобто з прагненням протиставити себе суспільству, виказати до нього явну неповагу.
Література
1. Кримінальний кодекс України.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. К., 2001 р.
3. інструкція про поряддок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї. Затверджена наказом МВС України № 662 від 21.08.1992 р.
4. Положення про дозвільну систему. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 08.07.1994 р. “Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 р. “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіактивними матеріалами”.
7. Бабій Б.М., Бурчак Ф.Г. Юридичний словник. - 2-ге вид., перер. і доповнене.-К., 1983. - 871с.
8. Бондаренко Н.А., Дзюба В.Т. Квалификация преступлений против общественного порядка и общественной безопасности. К., 1990 г.
9. Васнецов А. Квалификация хищений огнестрельного оружия, боевых припасов или взрывчатых веществ // Советская юстиция. – 1990. - № 24. – С. 14-15.
10. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. – Львів, 1983. – С.368-376
11. Дыденко В.П. Кримынальний закон ы його тлумачення. К., 1994. – С. 21-24.
12. Дубинин Н.П. и др. Генетика, поведение, ответственность. – М.: Политиздат, 1989. – 350с.
13. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / А.М.Колодій, С.Л.Лисенков та інші. –К.: Юрінком Інтер, 2000. – 320с.
14. Копєйчиков В.В. Правознавство: Навчальний посібник / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та інші. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 704с.
15. Коржанський М.Й. Популярний коментар кримінального кодексу. – К.: Наукова думка, 1997. – 695с.
16. Коржанський М.Й. Нариси кримінального права. – К., 2001.
17.Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К., 2001.
18. Коржанський М.Й. Словник кримінально-правових термінів. - К., 2000.
19. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. – К.: Вен турі, 1996. – 208с.
20. Литвак О. Злочинність: її причини та профілактика. – К.: Україна, 1997. – 167с.
21. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. К.: Юринком, 1996 г.
22. Михайленко П.П. Уголовное право Украины. К., 1995 г.