Контрольна робота з цивільно-процесуального права “Процесуальні строки”
Контрольна робота з цивільно-процесуального права “Процесуальні строки”
План
1. Поняття та значення строків у цивільному процесі
Процесуальні дії в цивільному судочинстві повинні провадитися протягом певного строку. Разом з іншими засобами це забезпечує швидкий і чіткий розгляд цивільних справ, від чого значною мірою залежить дієвість охорони прав та інтересів осіб, що звернулись до суду по допомогу. Процесуальне право для вчинення процесуальних дій встановлює строки, з одного боку, достатні для вчинення необхідних дій, а з іншого, — такі, що забезпечують швидкий рух справи.
Встановлений Цивільним процесуальним кодексом (далі – ЦПК) процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. При цьому обов'язковим є додержання норм цивільного процесуального права, забезпечення гарантій у здійсненні особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу суб'єктивних процесуальних прав і виконання покладених на них цивільних процесуальних обов'язків.
Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесуальні строки. Цивільні процесуальні строки — це строки, встановлені ЦПК для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.
Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони:
- забезпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі;
- забезпечують суб'єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії;
- є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків, засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми.
Поряд з іншими цивільними процесуальними засобами цивільні процесуальні строки повинні забезпечити гарантованість, реальність та оперативність судового захисту суб'єктивних прав заінтересованих осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.
2. Види процесуальних строків
Передбачені два види процесуальних строків:
Встановлені законом — їх тривалість визначена процесуальним законодавством (ст.ст. 291, 359 ЦПК).
Визначені судом — тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та кожної процесуальної дії (ст.ст. 85, 139 ЦПК).
а) Строки, встановлені законом
Встановлені законом процесуальні строки за чіткістю визначення є абсолютно визначеними (строки розгляду справ — 7, 10, 15 днів — ст. 148 ЦПК) і відносно визначеними (ст.68 ЦПК — відстрочка або розстрочка сплати судових витрат на строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції).
б) Строки, встановлені судом
У певних випадках ЦПК не встановлює конкретних процесуальних строків, а залишає їх на визначення суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин — на суд (суддю) і на осіб, які беруть участь у справі.
Призначені судом процесуальні строки можуть бути різними. Вони залежать від характеру, конкретних обставин справи та змісту виконуваних процесуальних дій. Так, суд (суддя) на клопотання осіб, які беруть участь у справі, може вимагати будь-які письмові або речові докази від інших осіб, із зазначенням строку, протягом якого вони мають бути подані до суду (статті 47, 48, 53 ЦПК). Визначення судом тривалості строку залежатиме від місця знаходження таких осіб, від часу, необхідного для зняття копії, й інших конкретних обставин. При залишенні заяви без руху суд повідомляє про це позивача і надає йому строк для виправлення недоліків такої заяви (ст. 139 ЦПК). Залежно від обставин справи суддя встановлює процесуальний строк відстрочки чи розстрочки виконання (ст.204 ЦПК).
Призначені судом процесуальні строки можуть бути:
визначені колегіальним складом суду і суддею одноособово (статті 204, 207, п.7 ст. 143, ст.48 ЦПК) різної тривалості залежно від складності та місця виконуваних процесуальних дій;
за суб'єктами вчинення процесуальних дій процесуальні строки поділяються на встановлені: суду (судді) (статті 146, 148, 151, 291' ЦПК); особам, які беруть участь у справі (статті 140, 291 ЦПК); іншим учасникам процесу;
за тривалістю процесуальні строки в ЦПК визначені від менше одного дня до більше трьох років.
в) Абсолютно визначені строки
Процесуальний строк менше одного дня передбачено:
-для вирішення судом (суддею) заяви про забезпечення позову (ст. 151 ЦПК);
-для виконання ухвали про забезпечення позову (ст. 156 ЦПК);
-для звернення до виконання рішення суду про стягнення аліментів, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом тощо;
-для набрання рішенням та ухвалою суду апеляційної і касаційної інстанції законної сили (статті 317, 347 ЦПК) рішень судів першої інстанції в деяких категоріях справ (статті 243, 2435, 24310, 24315, 24520 ЦПК).
Триденний процесуальний строк передбачено:
-для пред'явлення зустрічного позову не пізніше, як за три дні до судового засідання (ст. 140 ЦПК);
-для подачі зауваження на протокол судового засідання (ст.200 ЦПК);
-для розгляду судом скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі (ст.242 ЦПК);
-для передачі органом, що виконує нотаріальні дії, скарги зі своїм поясненням до суду (ст.286 ЦПК).
П'ятиденний процесуальний строк визначено:
-для вручення повістки про виклик до суду не пізніше цього строку до судового засідання (ст.91 ЦПК);
-для розгляду судом зауваження на протокол судового засідання (ст.201 ЦПК);
-для надіслання судом копії рішення, ухвали про зупинення провадження в справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження в справі сторонам і третім особам, які були залучені до участі в справі, але фактично не були присутніми в судовому засіданні (ст.216 ЦПК).
Семиденний процесуальний строк визначено для проведення підготовки справи до розгляду (ст. 146 ЦПК), для призначення трудової справи до слухання і розгляду після закінчення її підготовки
