Десятиденний процесуальний строк визначено для розгляду судом (суддею) заяви про забезпечення доказів (ст.38 ЦПК); на подачу заяви про зменшення або зняття судом (суддею) накладеного ним штрафу (ст.83 ЦПК) для подання заяви про постановления додаткового рішення (ст.214 ЦПК), скарги на постанову про адміністративні стягнення (ст.244 ЦПК) і на її розгляд (ст.246 ЦПК); для розгляду призначеної ним справи про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом (ст. 148 ЦПК); для подання до суду скарги на вчинену нотаріальну дію або на відмову в її вчиненні (ст.286 ЦПК); для підготовки до апе-ляційного розгляду справи (ст.299 ЦПК).

П'ятнадцятиденний процесуальний строк визначено для розгляду судом справ, крім трудових, про стягнення аліментів, про відшкодування заподіяної шкоди (ст. 148 ЦПК); на подання апеляційної скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції (ст.291 ЦПК).

Двадцятиденний процесуальний строк визначено для підготовки до розгляду складних справ у виняткових випадках (ст. 146 ЦПК).

Місячний процесуальний строк встановлено для виконання окремої ухвали суду щодо вжиття заходів на усунення порушень законності, недоліків у роботі підприємств, установ, організацій, посадових осіб (ст.235 ЦПК); для подачі апеляційної скарги, подання прокурора на рішення суду першої інстанції (ст.292 ЦПК).

Двомісячний процесуальний строк визначено для пред'явлення позову заінтересованої особи до держателя цінного папера (ст.281 ЦПК).

Тримісячний процесуальний строк передбачено для держателя цінного папера, щоб повідомити суд про свої права на цінний папір (п.З ст.279 ЦПК), для подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами (ст.3473 ЦПК); для подачі касаційної скарги, подання на рішення, ухвалу апеляційного суду (ст.321 ЦПК).

Однорічний процесуальний строк передбачено для повернення державного мита за умови, що заяву про це було подано до закінчення річного строку з дня зарахування суми до бюджету (ч.4 ст.69 ЦПК); для подачі заяви про роз'яснення рішення суду в справі, у якій однією із сторін не виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі касаційної скарги, подання прокурора на ухвалу або рішення суду першої інстанції, які не були оскаржені в апеляційному порядку (ст.321 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є юридична особа.

Трирічний процесуальний строк передбачено для подачі заяви про роз'яснення судового рішення в справі, у якій однією із сторін виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є громадянин.

г) Відносно визначені строки

Визначення тривалості процесуальних строків ЦПК у деяких випадках покладає на осіб, які покликані виконувати конкретні процесуальні дії. Так, подача доказів може бути здійснена до початку судового засідання (ст.34 ЦПК), тобто протягом семи — двадцяти днів з дня прийняття позову в стадії підготовки справи до розгляду та плюс семи — п'ятнадцяти днів, передбачених для призначення справи до розгляду (статті 146, 148 ЦПК). Докази подаються сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, тому вони і визначають строки виконання цих процесуальних дій (ст.30 ЦПК). Процесуальні строки вступу в справу визначають треті особи, оскільки такий вступ можливий, починаючи з порушення в суді цивільної справи до постановления судового рішення (статті 107, 108 ЦПК).

З аналізу статей 34, 56, 68, 107, 108 та інших ЦПК витікає висновок, що процесуальні строки, які визначаються в нормах Цивільного процесуального права вказівкою на подію, складаються з суми окремих процесуальних строків, встановлених для виконання конкретних процесуальних дій.

ґ) Не визначені строки

Для вчинення окремих дій ЦПК не встановлені процесуальні строки. Так, ст.83 ЦПК не встановлено строк розгляду судом заяви про зняття або зменшення накладеного ним процесуального штрафу, ст. 155 ЦПК — заяви про скасування забезпечення позову.

3. Обчислення процесуальних строків

Процесуальні строки, незалежно від того, встановлені вони законом чи призначені судом, обчислюються роками, місяцями, днями. Строк може бути визначеним вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати і до настання якої можна виконати передбачену нормою процесуального права конкретну процесуальну дію (ст.86 ЦПК). Так, речові докази повертаються особам, від яких були одержані, після набрання рішенням суду законної сили (ст. 56 ЦПК); треті особи можуть вступити в справу до постановлення судового рішення (статті 107, 108 ЦПК); відповідач вправі не пізніше як за три дні до судового засідання пред'явити зустрічний позов (ст.140ЦПК)та ін.

Перебіг процесуальних строків, їх початок і закінчення визначається ст.87 ЦПК залежно від того, чи обчислюються вони роками, місяцями або днями. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку, а строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Але якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Процесуальні строки, які визначаються днями, обчислюються з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Однак з цього правила зроблені винятки. Так, касаційні скарги і подання на рішення і ухвали судів першої інстанції можуть бути подані протягом одного року після оголошення рішення (ст.321 ЦПК). Але нормативне регулювання цього питання не уніфіковане. Зокрема, заява про постановления додаткового рішення може бути подана протягом десяти днів з дня постановления рішення; на додаткове рішення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня його постановления