Громадяни мають право на належні, безпечні умови і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом (ст.43 Конституції України).

В ст. 44 Основного Закону закріплено право на страйк для тих, хто працює, з метою захисту їх економічних і соціальних інтересів.

Згідно ст.45. Конституції кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, вихідних і святкових днів тощо.

Громадяни мають право на соціальний захист у випадку повної, часкової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках.

В ст. 47 Основного Закону закріплене право на житло.

Екологічні права – прав людини і громадянина на безпечне екологічне середовище. Тобто це право на : безпечне для життя і здоров”я довкілля; відшдування завданої порушенням цього права шкоди і т.д.

Культурні права – це такі права, які пов”язані із релізацією їх у сфері духовних цінностей суспільства: право на совіту й інформацію, користування закладами культури (театри, кіно, бібліотеки, музеї, заповідники і т.п.).

Нині стала модною сентенція, що була сформована Фукіямою та відповідно звучала близько до того, що “лібералізм як світоглядна та політична концепція приречений на перемогу”. З огляду на значний вплаив лібералізму у західному світі (особливо в системі американського впливу) та відповідної популярізації цих ідей в сучасній Україні, ця теза стала близькою до аксиоми серед українських науковців та політиків. Поза тим, особливість появи теоритичної концепції лібералізму в українській політичній думці пов”язана з формуванням організацій та партій ліберальної орієнтації. З огляду на такий стан речей доцільно визначитися з приводу термінів. На мою думку, необхідно розрізняти щонайменьше три поняття, які послугуватимуть адекватному сприйняттю українського лібералізму.

Під ліберальними ідеями здається доцільним розглядати прагнення до свободи, демократизму, гуманізму. Лібералізм як світоглядна концепція грунтується на визнанні пріоритетності прав особистості, яка є вищою цінністю з-поміж колективу, суспільства чи держави. Цей принцип закріплює визнання святості та недоторканості приватної власності, гарантії прав та свобод особистості. Лібералізм як політико-економічна концепція додає до цього необхідність поділу влад, відповідної організації економічного господарювання, яка ставить на перше місце свободу та природні здібності особистості тощо.

Я вважаю, що головною відміннстю між ліберальними і конституційними зобов”язаннями та гарантіями є те, що ліберальні зобов”язання та гарантії частіше за все ми сприймаємо лише як теорію, ідею, направленість, а конституційні зобов”язання та гарнтії, це формально визначені ліберальні (тобто ліберальні гарантії – це теорії, а конституційні гарантії – це практично, іншими словами формально (у законі, підзаконному акті) виражені гарнтії ідей лібералізму.

2. Юридичні гарантії та судові та позасудові механізми захисту суб”єктивних прав.

Всі права і свободи громадян України гарантуються державою, оскільки держава бере на себе обов”язок забезпечити ці права. З одного боку права і обов”язки громадян породжують юридичні обов”язки держави, а з дргого – права і свободи держави породжують обов”язки громадян.

Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому законом. Державні органи можуть затримати особу у випадку запобігання злочинові і тримати під вартою не більше 72 годин, обгрунтованість якого повинна бути перевірена судом. Якщо протягом цього часу їй не буде вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, то особа негайно звільняється. Кожному затриманому чи заарештованому повинно бути негайно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз”яснено його права, надана можливість захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів затримано (ст. 29 Конституції).

Найбільш поширені судові гарантії. Кожному гарантується право на сокарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб ( ст. 55 Конституції України). Аналогічні гарантії закріплені в ст.ст. 56, 57, 58, 59, 60, 121, 143 Конституції України.

Принципи здійснення правосуддя – закріплені в законі основні державно-політичні правові ідеї щодо завдань і порядку здійснення процесу судочинства, його стадій та інститутів по всіх категоріях справ.

Основні положення: 1. Здійснення правосуддя тільки судом, 2. Законність, 3. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 4. Забезпечення доведеності вини, 5. Змагальність сторін та свобода в наданні ними судові своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, 6. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором, 7. Забезпечення обвинуваченому права на захист, 8. Гласність судового процесу, 9. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження суду, крім випадків, установлених законом, 9. Обов”язковість рішень суду, 10. Переважно колегіальний порядок розгляду справ у всіх судах, 11. Національна мова судочинства, 12. Недоторканність особи.

Юридичні гарантії – державно-правові засоби, які забезпечують здійснення та охорону прав, свобод і обов”язків людини і громадянина. Саме вони найбільшою мірою і складають механізм реалізації прав і свобод людини і громадянина, елементами якого є: по-перше, юридичне закріплення гарантій прав і свобод; по-друге, створення широкої системи охорони й захисту державою прав і свобод, яка забезпечувала