Не є предметом цього злочину речі, що відповідно до законодавства України не підлягають обов'язковому декларуванню і не обкладаються митом. Так, не є предметом контрабанди особисті речі, в тому числі транспортні засоби індивідуального користування. Під особистими речами слід розуміти речі першої необхідності, призначені перш за все для забезпечення життєдіяльності володільця, які є власністю громадянина та призначені виключно для користування цього громадянина, не є товаром та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають цілям перебування за кордоном. Не є контрабандною предмети, які вивозяться (пересилаються) у зв'язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання; предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії; товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення; товари, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами; предмети, одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами та ін. (ст. 250 МК).

В науковій літературі часто можна зустріти твердження про відсутність у законодавстві конкретних визначень понять "історичні цінності" та "культурні цінності". На підставі Конвенції про заходи, спрямовані на заборону та попередження незаконного вивезення, ввезення та передачі права власності на культурні цінності п.11 ст. 1 МК встановлено, що культурні цінності – це об‘єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України. Предметом контрабанди можуть бути як культурні цінності України, так і культурні цінності інших держав (статті 1, 3 Закону України «Про вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р.). Належність того або іншого предмета до культурних цінностей і його вартість встановлюються на підставі висновків експертизи. Вивезенню з території України не підлягають: культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; культурні цінності, включені до Музейного фонду України (п.1.4 Інструкції про оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури та мистецтв від 22.04.02). Історичні цінності є частиною культурних цінностей.

Отруйні речовини — це речовини, які при надходженні до організму людини навіть у невеликих дозах здатні викликати отруєння чи смерть (миш'як, ціаністйй калій, сулема, фенол, ерготамін, зміїна отрута тощо).

Сильнодіючі речовини — це речовини, здатні викликати опіки або інші ушкодження організму (кислоти, їдкі луги тощо), а також деякі лікувальні препарати (снодійні, знеболюючі тощо), які при передозуванні можуть подіяти шкоду здоров'ю чи навіть викликати смерть.

Радіоактивні речовини — це речовини природного або штучного походження, що мають здатність до іонізуючого розпаду, який призводить до електромагнітного чи корпускулярного випромінювання в дозах, шкідливих для життєдіяльності і структури живих організмів (радій, уран, цезій тощо). Ці речовини можуть перебувати в будь-якому фізичному стані в установці або виробі, будь-якому іншому вигляді («Положення про основні принципи організації перевезення радіоактивних матеріалів через територію України», затверджене постановою КМ від 29 листопада 1997р. № 1332).

Вибухові речовини — порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин і інші сполуки чи суміші, здатні до вибуху в результаті запалювання, удару, детонації, виготовлені фабричним шляхом чи саморобні («Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, і зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів”, затверджена наказом МВС від 21 серпня 1998 р. № 622).

Зброя — предмети (пристрої), призначені для знищення живої та іншої цілі, що відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам. Зброя може бути різних видів: вогнепальною (крім гладкоствольної мисливської), холодною, ядерною, хімічною, біологічною, нейтронною, лазерною, газовою (нервово-паралітичног дії), електрошоковою тощо.

Бойові припаси - це пристрої або предмети, які конструктивно призначені для пострілу зі зброї відповідного виду.

Стратегічно важливі сировинні товари — товари, щодо яких Президентом і (або) Урядом України встановлені спеціальні правила вивезення, особливо важливі з погляду завдань забезпечення економічної безпеки України. Предметом контрабанди виступають не будь-які стратегічні товари, а тільки ті з них, що є сировинними товарами, за умови їх вивезення за межі України. Такими товарами, крім тих, експорт яких підлягає ліцензуванню або квотуванню (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.; Декрет КМ України «Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)» від 12 січня 1993 р. № 6-93), є також окремі види сировини, що можуть бути використані для створення зброї, військової і спеціальної техніки, що підлягають державному експортному контролю відповідно до «Положення про державний експортний контроль в Україні», затвердженого Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. №117/98 та Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 р.

Об'єктивна сторона злочину полягає у переміщенні через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням