Повне тлумачення ознак незаконного переміщення товарів через митний кордон викладене в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил" від 26.02.99 №2.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного переміщення предметів через митний кордон України. Затримка особи в межах митного кордону України в момент його перетинання з предметами контрабанди кваліфікується як замах на цей злочин.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Згідно ч.2 ст. 24 КК прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Ці ознаки належать до однієї інтелектуальної сфери психічної діяльності, але вони різні за своїм змістом. Усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння означає не тільки розуміння фактичної сторони того, що вчиняється, всіх обставин, що характеризують об'єктивні ознаки складу злочину (значущість об'єкта і предмета посягання, характеру діяння, місця, часу, способу його вчинення та інших обставин), а й розуміння соціального значення діяння, його соціальної шкідливості. Відсутність усвідомлення може свідчити про неосудність особи на час вчинення діяння або про відсутність умислу. Передбачення означає, що у свідомості особи склалося певне уявлення про можливі або неминучі наслідки свого діяння. При цьому передбачення має конкретний характер. Особа має чітке уявлення про те, що саме від її конкретного діяння неминуче настануть чи можуть настати певні суспільно небезпечні наслідки. Вольова ознака прямого умислу — це бажання настання передбачуваних наслідків свого діяння. Найчастіше особа прагне у цьому разі досягти якої-небудь мети, задовольнити ту чи іншу потребу, тому діє свідомо і цілеспрямовано. Мотив і мета вчинення контрабанди для кваліфікації за ст. 201 КК значення не мають. Якщо метою незаконного переміщення товарів через митний кордон було ухилення від сплати митних платежів і зборів або податків і зборів на території України, дії винного можуть кваліфікуватися за сукупністю злочинів — статті 201 і 212 КК за наявності всіх інших ознак цих злочинів.

Суб'єктом контрабанди може бути особа, яка досягла 16-ти років. Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службового становища необхідно додатково кваліфікувати за ст. 364 КК. Дії службової особи, що сприяли незаконному переміщенню предметів через митний кордон з використанням свого службового становища, слід розглядати як пособництво в контрабанді і, за наявності підстав, як відповідний службовий злочин.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів тягне відповідальність за ст. 305 КК. Перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підроблених національної валюти України, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї слід кваліфікувати за ст. 199 КК.

У разі, коли винний спочатку вчинює контрабанду товарів у великих розмірах, а згодом здійснює операції з незаконно переміщеними через митний кордон предметами, які приховує від оподаткування, вчинене утворює реальну сукупність злочинів, передбачених статтями 201, 212.

Декларування товарів не своїм найменуванням, наприклад, декларування під іншим кодом товарної номенклатури, умисне заниження митної вартості, повідомлення завідомо недостовірних даних про країну походження або митний режим товарів (так званий псевдотранзит або «утеплення» оподатковуваних товарів, ввезення товарів під виглядом виставкового майна) за наявності ознак складу злочину, передбаченого ст. 222, має розцінюватись як шахрайство з фінансовими ресурсами (надання завідомо неправдивої інформації з метою отримання пільг щодо податків) або кваліфікуватися за ст. 212. Контрабанда, пов'язана з вивезенням за межі України сировини, матеріалів, устаткування, технологій, що можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової і спеціальної техніки, кваліфікується не тільки за ст. 201 КК, але і за ст. 333 КК.

Частина друга ст. 201 КК передбачає відповідальність за контрабанду, вчинену за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за контрабанду. Згідно ст. 28 КК злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. Раніше судимою за злочин, передбачений ст. 201 КК, визнається особа, що раніше була засуджена за ч. 1 або ч. 2 ст. 201 КК і судимість з якої не знята або не погашена у встановленому законом порядку.

Розділ ІІ. Практичні аспекти проблеми контрабанди в сучасній Україні

2.1. Судова практика щодо кримінальних справ, пов‘язаних з контрабандою

Деякі аспекти судової практики щодо кримінальних справ, пов'язаних з контрабандою, розглянуто у постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 лютого 1999р. “Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил”. Але авторові даної курсової роботи хотілося б зупинитися на окремих моментах, не охоплених цим документом або охоплених частково.

Як правило, мотивом вчинення контрабанди є користь, матеріальна зацікавленість. Однак можливе вчинення контрабанди, особливо з боку пособника, і з безкорисливого мотиву. Наприклад, надання послуг з дружніх мотивів. Тобто склад контрабанди буде в наявності і тоді, коли особа намагається незаконно перемістити через державний кордон предмети не для особистого збагачення, а з інших мотивів. Так, громадянин Ц. напередодні поїздки до Республіки Польща на залізничному вокзалі м. Миколаєва отримав від свого знайомого