А. поліетиленовий пакет, який повинен був перевезти до Республіки Польща та передати громадянину С. При цьому А. вказав, що в пакеті були заспокійливі ліки. Ц. стверджував, що не знав про наявність у поліетиленовому пакеті сильнодіючої речовини "Аміназин" і тому визнавав свою вину частково. Однак, суд, проаналізувавши зібрані докази по справі та оцінивши їх у сукупності встановив, що дії підсудного вірно кваліфіковано і вину доведено Архів Мостиського районного суду Львівської області. 1997 рік. Справа №1-19.. Хоча розгляд цієї справи відбувся ще до прийняття нового Кримінального кодексу, можна сказати, що в цілому вирок навряд чи змінився б і сьогодні.
Говорячи про судові помилки при розгляді кримінальних справ про контрабанду, доцільно навести приклад з судової практики Мостиського Районного суду Львівської області (справа № 1-37/97 р.). Громадянин України Ч. (без визначеного місця проживання) був затриманий співробітниками митниці при спробі вивезення за межі України предметів контрабанди. Поряд із призначенням умовного покарання з іспитовим строком на два роки у вироку містилась вказівка на те, що міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання Виникає питання, про яке постійне місце проживання йде мова, коли дана особа його не має. Звичайно, дана помилка не ускладнює становище підсудного, але, як і будь яка судова помилка, вона все ж є недопустимою О.Омельчук. Кримінальна відповідальність за контрабанду за новим Кримінальним кодексом України // Митна справа. – 2001. – №6. – С.40..
2.2. Статистичні дані щодо контрабанди в сучасній Україні
Незважаючи на те, що тенденція до збільшення кількості кримінальних справ про контрабанду відносно стійка, перспективи і можливості їх судового вирішення залишаються невеликими. Так, за даними Служби безпеки України, до суду доходить тільки 25% порушених митними органами кримінальних справ про контрабанду, а засуджується 10% обвинувачених.
Аналіз митної та судово-слідчої практики, офіційної статистики 1997 — 2001 рр. дає підстави говорити про значну поширеність контрабанди, причому до 2002 р. чітко простежується тенденція до зростання кількості таких злочинів. Достатньо зазначити, що тільки за б місяців 2002 р. митними органами України було порушено понад 300 кримінальних справ про контрабанду, що набагато перевищує відповідний показник 2001 р. Так, за чотири проаналізованих роки співробітниками митниць було виявлено і вилучено понад 5 т наркотичних засобів, з яких у 2001 р. — 3,5 т.
Проте слід зазначити, що наведені дані не відображають дійсних масштабів поширення контрабанди. Слід враховувати високий рівень латентності цього кримінального явища. За деякими оцінками, виявляється лише 10% контрабанди, хоча відомі кримінальні справи, за якими встановлювалися раніше не виявлені сотні епізодів контрабандної діяльності.
Практика свідчить, що до латентної контрабанди належать такі масштабні афери, як, наприклад, незаконні поставки за кордон за світовими цінами мільйонів тонн нафти, одержаної за квотами з Росії, шахрайські операції з переміщення через кордон краденого спирту, кольорових металів, а також контрабанда тютюну, спиртних напоїв, автомобілів тощо.
З 1999 р. спостерігається тенденція до зменшення зареєстрованих фактів контрабанди. Якщо в 1999 р. співробітниками митних органів було припинено 773 випадки контрабанди, то за 6 місяців 2002 р. їх кількість становила 229. Однією з причин цього явища є те, що контрабандою стали займатися професіональні злочинці, які щороку набувають практичного досвіду, постійно вдосконалюють старі та віднаходять нові витончені способи контрабанди, використовуючи при цьому найпередовіші досягнення науки та техніки, залучаючи до цієї роботи консультантів — професійних митників, прикордонників та інших "спеціалістів", яким добре відомі особливості прикордонно-митного контролю і які знають "лазівки" та прогалини в чинному законодавстві, що сприяє ухиленню злочинців від кримінальної відповідальності. Тому контрабанда, яку недарма ще називають "другою найдавнішою професією", на сьогодні набула організованого, витонченого і професійного характеру. Вона стала "галуззю злочинної індустрії" у сфері кримінального бізнесу.
Аналіз кримінальних справ про контрабанду, розглянутих судами протягом 2000—2001 рр., свідчить, що найпоширенішими предметами контрабанди були: валюта — 59,3%, товари — 18,1%, наркотичні засоби — 12,3%, історичні та культурні цінності — 4,1%, зброя — 2,1%, боєприпаси — 2%, вибухові речовини — 1,2%, отруйні, сильнодіючі та радіоактивні речовини — 0,9%. Проте слід зазначити, що останнім часом в Україні спостерігаються деякі зміни "асортименту" контрабанди. Так, у 2001 р., за даними Державної митної служби України, найпоширенішим предметом контрабанди були товари (47%). При цьому значно зменшилася контрабанда коштовних металів, сировинних товарів тощо. Контрабанда валютних цінностей складала 29% зафіксованих випадків. У контрабанді наркотичних засобів (11%) помітний перехід від більш об‘ємних наркотиків (макова соломка) до менш об‘ємних – опію, кокаїну, екстракту макової соломки. Дедалі частіше намагаються здійснити контрабанду синтетичних наркотиків, прекурсорів. Зброя і боєприпаси (6%) часто перевозяться організованими злочинними групами П.Ліщишин. Актуальність боротьби з контрабандою на сучасному етапі // Вісник прокуратури. – 2003. – №2. – С.86-88..
Серед злочинів, виявлених СБУ (1,4 тис.), домінують злочини, пов‘язані з контрабандою, в тому числі з контрабандою наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (23,7%), та злочини щодо незаконного перетинання державного кордону (27,8%).
Державною митною службою протягом січня – червня 2004р. зареєстровано 181 злочин (на 31,7% менше, ніж у відповідний період 2003р.), всі вони – злочини про контрабанду Статистичний бюлетень за січень-липень 2004 року №1. К.: Державний комітет статистики України. – 2004. – С.158.. Докладний аналіз контрабанди, зафіксованої протягом І кварталу 2004р. (навіть якщо вона не становила складу злочину у зв‘язку