Багато авторів наголошують на тому, що однією з найголовніших причин такої великої кількості злочинів, які можна віднести до контрабанди, є велика корумпованість працівників митниці. Про це твердить, зокрема, інформація П.Ліщишина про те, що 60% спроб контрабанди здійснюється вночі і лише 12% - вранці П.Ліщишин. Там же. – С.88.. Мабуть, слід вважати, що це пов‘язано з ослабленням контролю за роботою митних органів вночі, хоча, звичайно, не можна заперечувати ще й ослаблення уваги та пильності працівників митниці в нічний час.

Вивчення даних, що характеризують осіб, які скоюють контрабанду шляхом приховування від митного контролю, дозволяє виділити ознаки злочинців, за якими можна визначити інформаційний портрет контрабандиста з урахуванням предметної спеціалізації та статевої належності.

Сучасний контрабандист-чоловік (71,8%): вік - до 40 років (85,9%), має середню або вищу освіту (91%), ніде не працює (54%), володіє знаннями про специфіку митного контролю та способи вчинення і приховування контрабанди, комунікабельний, енергійний, готовий піти на ризик, скоює контрабанду переважно з корисливою спрямованістю (96%); при проходженні митного контролю, як правило, виявляє себе неприродною поведінкою, невпевненістю у відповідях, рухах, емоційною збудженістю та ін.

Сучасна жінка-контрабандистка (28,2%): вік - до 40 років (74,8%), має середню або вищу освіту (87,4%), заміжня (84,5%), має одну дитину або більше (78,7%), переважно переміщує через кордон іноземну валюту - (63%), продовольчі і промислові товари (15%), наркотики (9%), ювелірні вироби (5%), інше - (8%); старанно приховує контрабанду в одязі, взутті, нижній білизні, у заколках для волосся, сумочках, серед інших предметів, у статевому органі, анальному отворі та ін.; часто приваблива, добре одягнена, як правило, під час проходження митного контролю виявляє знервованість, дратівливість, нечіткість та невпевненість у відповідях тощо Основи методики розслідування контрабанди: Навч. посібник. / В.М.Шевчук. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001 – С.15..

Висновки

Контрабанда, безумовно, створює надзвичайну небезпеку інтересам держави, загрожує національній безпеці України та сприяє розвитку тіньової економіки. Керівництво Української держави усвідомлює загрозу цього суспільно небезпечного явища. Для його подолання прийнятий ряд нормативних актів. Так, 30 червня 1993 року прийнято Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", 10 лютого 1994 р. Президент України своїм Указом затвердив "Програму заходів щодо попередження злочинності у сфері економіки", а 27 серпня 1994 р. - "Питання боротьби з корупцією та іншими злочинами у сфері економіки". 5 жовтня 1995р. почав діяти Закон України "Про боротьбу з корупцією", 16 січня 1997 р. Верховна Рада України прийняла постанову "Про концепцію національної безпеки України", а 11 квітня того ж року Президент затвердив "Національну програму боротьби з корупцією". Здійснено певну реорганізацію правоохоронних органів. Створено координаційний комітет боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, Державну податкову адміністрацію, податкову міліцію, підрозділи боротьби з організованою злочинністю у системі МВС України. Організаційні заходи здійснено в СБУ, у митній службі, судовій системі та прокуратурі.

Законодавча та понятійна база щодо визначення ознак контрабанди розроблена цілком достатньо, недоліків у ній немає або вони настільки несуттєві, що не привернули до себе уваги науковців. Проте значна кількість кримінальних справ з контрабанди не доходить до судового розгляду. Однією із причин цього є слабка професійна підготовка працівників дізнання, котрі припускаються прорахунків і у зібранні і у фіксації доказів контрабанди, і у встановленні особи, причетної до вчинення злочину. Серед таких упущень і прямих порушень кримінально-процесуального законодавства можна назвати: зволікання з порушенням і розслідуванням кримінальних справ даної категорії, огляди місця події проводяться з великим запізненням або взагалі не проводяться, практично не використовується криміналістична техніка для закріплення доказів, допускається зволікання у огляді вилучених предметів контрабанди, допускаються серйозні порушення процесуального закону, чим потім успішно користуються підсудні та захист. Тому такі порушення органами дізнання митної служби, а іноді і слідчими СБУ вимог ст. 104 Кримінально-процесуального кодексу України, своєчасного виконання невідкладних слідчих дій, призводить до ухилення контрабандистів від покарання.

За даними статистики, предметом даного злочину найчастіше є валютні цінності і товари. Дедалі зростає кількість наркотичних речовин, які провозяться через митні кордони України; частково це можна пояснити географічною близькістю України до Афганістану, на який припадає 75% незаконного обігу опію в світі. Однак порівняно низькі обсяги контрабанди наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів, зброї та боєприпасів, а також історичних та культурних цінностей, на жаль, надають підстави не для радості з приводу високої свідомості громадян, а скоріш для побоювань щодо недостатньої уважності працівників митниці. Одностайність думки науковців та практиків з цього приводу є досить переконливою.

Задача

Директор приватного підприємства Петренко звернувся в один з комерційних банків з проханням надати його підприємству кредити, маючи мету придбати устаткування для виробництва. При цьому він подав до банку всі необхідні документи. Під час перевірки поданих документів з'ясувалося, що довідка про фінансовий стан підприємства не відповідає дійсності, баланс підприємства має негативне сальдо, раніше отримані кредити не повернуті, відсотки по них не сплачуються, майно, що пропонувалось під заклад, вже закладене.

Кваліфікуйте дію Петренка.

Розв'язання

Дію Петренка слід кваліфікувати за ст. 220 та 15, ч.2 Кримінального кодексу України: закінчений замах на приховування стійкої фінансової неспроможності. Адже приховування стійкої фінансової неспроможності