Тема: Страхування автотранспорних ризиків

Зміст

Вступ

Актуальність теми “Основні напрямки розвитку автотранспортного страхування” випливає з того, що швидке зростання парку автомобілів в Україні зумовлює збільшення числа дорожньо-транспортних пригод та пов`язаних з ними збитків, заподіяних життю, здоров`ю, майну громадян. Підвищена криміногенна обстановка приводить до збільшення кількості угонів, викрадень транспортних засобів, а відсутність законодавчої бази в області страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів позбавляє громадян впевненості у своїй безпеці та збереженні майна. Зараз в Україні біля 10 мільйонів одиниць автотранспорту, і щорічно відбувається більше 300 тисяч ДТП. Так, в 2003 році за даними Головної автомобільної інспекції на дорогах України скоєно 40759 ДТП, в яких загинуло 7462 людини і було поранено 43453. При цьому 2447 ДТП скоєно водіями невстановленого транспорту, в яких загинуло 502 людини і було поранено 2105 людей.

Зростання автомобілізації та аварійності на дорогах, погіршення криміногенної обстановки, збільшення кількості угонів і викрадень транспортних засобів об`єктивно вимагає створення надійного страхового захисту автотранспортних засобів, а головне -– життя і здоров`я людей. І тому даний вид страхування має на меті забезпечити цей страховий захист.

Проблема автотранспортного страхування розглядалась в монографіях таких авторів, як Алексєєв О.Л., Волков І.Г., Дюжиков Є.Ф., Плешков А.П., Гализіна Г.А., Теребус О.Н., Яковлєва Л.В. та інші.

Проте життя ставить нові вимоги, які вимагають ретельного дослідження, а праць українських авторів практично немає. Актуальність теми “Основні напрямки розвитку автотранспортного страхування” та недостатньо високий ступінь її розробленості визначили вибір теми магістерської дисертації.

Об`єктом дослідження є економічні відношення між страхувальником і страховиком, що виникають в процесі страхування ризиків, пов`язаних з володінням і експлуатацією транспортних засобів.

Мета роботи полягає в дослідженні змісту автотранспортного страхування, його значення, стану і розвитку страхування автотранспортних ризиків на Україні та визначення на цій основі перспектив розвитку автотранспортного страхування в нашій країні.

Для здійснення поставленої мети в роботі була зроблена спроба вирішення наступних задач:

виявити необхідність і сутність автотранспортного страхування;

прослідкувати розвиток даного виду страхування;

розглянути питання автотранспортного страхування з точки зору комплексного підходу;

детально здійснити порівняльний аналіз умов страхування автотранспортних ризиків окремих страхових компаній;

проаналізувати основні показники, що характеризують розвиток автотранспортного страхування в м. Києві ;

виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення умов страхування автотранспортних засобів та інших видів автотранспортного страхування;

розглянути досвід зарубіжних країн у здійсненні автотранспортного страхування та можливості його використання в умовах українського страхового ринку;

визначити основні напрямки розвитку автотранспортного страхування в Україні.

Робота виконана на матеріалах ЗАТ “Страхова компанія Інкомстрах“ за період з 2002 по 2004 рік включно.

В процесі написання роботи були використані законодавчі акти, нормативні матеріали, монографії, статті періодичних видань, дані статистичних довідників, правила страхування окремих страхових компаній.

Робота складається з вступу, трьох глав, висновків, списку використаної літератури.

В першій главі висвітлюється сутність, необхідність автотранспортного страхування, його становлення, розвиток, а також обгрунтовується доцільність комплексного підходу в автотранспортному страхуванні.

У другій главі проводиться порівняльний аналіз програм страхуваня автотранспортних ризиків на прикладі компанії ЗАТ “Страхова компанія Інкомстрах“.

У третій главі розглядається зарубіжний досвід страхування автотранспортних ризиків, основні проблеми автотранспортного страхування в Україні та перспективи його розвитку.

Також обгрунтовуються пропозиції з удосконалення практики автотранспортного страхування в нашій країні.

Практичний матеріал в роботі представлений даними 12 таблиць. Робота містить 3 схеми і 2 графіки.

1. Теоретичні засади страхування автотранспортних ризиків

1.1. Передумови виникнення та розвиток страхування автотранспортних ризиків

У докапіталістичних суспільствах основною формою страхування була
страхова взаємодопомога. Спочатку вона носила характер разових угод про
взаємодопомогу в області шляхової, мандрівної торгівлі, як сухопутної, так і морської. Угоди стосувалися товарів і перевізних засобів, у якості яких виступали морські кораблі і в'ючні тварини.

Вважається, що первинні форми страхування зустрічалися за 2
тисячоріччя до нашої ери, зокрема в законах вавілонського царя Хаммурапи, що передбачали висновок угоди між учасниками торговельного каравану про те, щоб разом зазнавати збитків, що осягли кого-небудь з них у шляху від нападу розбійників, пограбування, крадіжки і т.д.

В області мореплавання угоди про взаємний розподіл збитків від аварії корабля й інших морських небезпек полягали між корабельниками-купцями на берегах Перської затоки, у Фінікії й ін.

Є відомості про те, що в Древній Греції існували угоди купців-піратів розподілу, що стосуються питань як, доходів від торгово-розбійницьких операцій, так і розподілу утрат від морських небезпек, зв'язаних з цими операціями.

Цікавими зведеннями розташовує наука про страхові відносини в
сфері торгівлі в історії народів колишнього СРСР, наприклад, в українських
чумаків. Чумацтво виникло в 13 столітті і продовжувало відігравати істотну
роль в українській торгівлі аж до появи залізниць.

Чумаки їздили з рибою і зіллю до берегів Чорного й Азовського морів,
продавали ці товари на ярмарках, закуповували там інші товари і розвозили
них по різних місцях. Вони робили свої подорожі караванами (ватагами), на підведеннях запряжених волами. Звичаями чумацької торгівлі встановлювалося, що якщо в шляху в чумака упаде віл, то на артільні гроші
купується інший [8, c. 45].

В усіх цих випадках проглядається одна і та сама ціль: забезпечення
відшкодування збитків від стихійних і інших небезпек кожного з
учасників торговельного, шляхового колективу спільно, за рахунок усіх його членів.

Характерна також одна особливість - тут немає ще регулярності внесених у загальну касу платежів. Організація страхового фонду, що виражається в зобов'язаннях відшкодувати збитки в порядку наступної розкладки, являє собою найдавнішу форму страхування.

Надалі страхування приймає більш досконалу форму, тобто воно будувалося на основі регулярних платежів, що приводять до акумуляції