Обов'язкове страхування цивільної відповідальності регулюється :

" Положенням про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів". Це "Положення" затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28. 09.1996 р.(останні зміни внесені Постановою № 682 від 21.05. 2002 р.)

Постановою Кабінету Міністрів України № 1228 від 26. 09. 2001 р. "Про затвердження розмірів страхових платежів за звичайними договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України.

Страховий випадок - це дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров'ю третіх осіб.

Страхова сума за договором ОСЦВ - це грошова сума, в межах якої страховик (страхова організація) відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату третій особі або третім особам (у разі, коли потерпілих у ДТП кілька) після настання страхового випадку.

Страхова сума в за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Станом на 24.09. 2003 р. страхова сума становить:

за заподіяну шкоду життю та здоров'ю третіх осіб - 8 500 грн. по одній застрахованій особі (максимум 5 страхових сум, коли потерпілих декілька);

за заподіяну шкоду майну третіх осіб - 25 500 грн.

Виплата страхового відшкодування. За шкоду, заподіяну здоров'ю третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми на підставі представлених документів, у разі:

загибелі під час дорожньо-транспортної пригоди або смерті внаслідок цієї пригоди - спадкоємцю третьої особи в розмірі страхової суми;

встановлення третій особі інвалідності I групи - в розмірі 100 відсотків страхової суми ;

II групи - 80 відсотків страхової суми;

III групи - 60 відсотків страхової суми;

тимчасової втрати третьою особою працездатності - в розмірі 0,2 відсотка страхової суми за кожну добу непрацездатності, але не більше ніж 50 відсотків страхової суми.

Страховик виплачує зазначені страхові суми кожній потерпілій третій особі, але в цілому не більше п'яти страхових сум. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний розмір страхової суми, відшкодування кожній потерпілій третій особі пропорційно зменшується.

Франшиза – частина збитків, що не відшкодовується Страховиком згідно з договором страхування. По полісу ОСЦВ застосовується безумовна франшиза – відсоток від страхової суми або абсолютна грошова величина, в розмірі якої Страховик звільняється від виплати страхового відшкодування по кожному та будь-якому збитку. При відшкодуванні збитків, завданих майну третіх осіб, розмір франшизи встановлюється до двох відсотків страхової суми. При відшкодуванні збитків завданих життю або здоров'ю третіх осіб, франшиза не встановлюється.

Розмір страхових платежів за договорами ОСЦВ на території України встановив Кабінет Міністрів України (Постанова № 1228 від 26 вересня 2001р.) наведений в Додатку.

Страховик не виплачує страхове відшкодування в наступних випадках:

- у разі заподіяння шкоди життю та здоров'ю власника транспортного засобу, винного у скоєні дорожньо-транспортної пригоди;

- за пошкоджене або знищене будь-яке майно (вантаж), що містилося у транспортному засобі страхувальника, винного у скоєні дорожньо-транспортної пригоди;

- за пошкоджений або знищений транспортний засіб його власнику, винному в скоєні дорожньо-транспортної пригоди;

- за забруднення або пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди об'єктів навколишнього природного середовища;

- за наслідки пожежі, яка виникла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди поза краєм проїзної частини та на прилеглій до неї території;

- за пошкодження або знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів;

- якщо дорожньо-транспортна пригода скоїлася внаслідок навмисних дій або грубої необережності третьої особи, визнаних такими в установленому порядку;

- якщо дорожньо-транспортна пригода скоїлася внаслідок масових безпорядків і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов’язаної з цією пригодою;

У разі настання страхового випадку страхувальник (водій транспортного засобу, який скоїв ДТП) зобов’язаний:

- дотримуватися правил дорожнього руху, встановлених чинним законодавством;

- вживати всіх заходів до запобігання збільшенню розміру шкоди;

- надавати третім особам необхідну інформацію для ідентифікації страхувальника і страховика ;

- повідомити страховика протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку;

- подати страховику письмове пояснення про обставини ДТП, страховий поліс;

- пред'явити у разі потреби транспортний засіб для огляду і експертизи.

- якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів у більшості країн світу належить до обов'язкових видів страхування, що зумовлюється кількома обставинами.

По-перше, транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки. Норми цивільного законодавства більшості країн світу у разі дорожньо-транспортної пригоди саме власника транспортного засобу визнають відповідальним за те, що було завдано шкоди здоров'ю або майну інших (третіх) осіб, окрім випадків, коли така пригода була наслідком непереборної сили або умислу потерпілого. Тобто цивільна відповідальність водія транспортного засобу перед третіми особами в разі дорожньо-транспортної пригоди настає майже завжди.

По-друге, такі цивільно-правові відносини стосуються всього суспільства, мають масовий характер, оскільки потенційно учасником дорожньо-транспортної пригоди може бути кожний громадянин.
У більшості розвинених країн світу законодавство про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів забезпечує конституційні права громадян на захист життя та майнових прав від протиправних або інших дій третіх осіб. Соціальна важливість цього виду страхування підтверджується тим, що на автошляхах світу щорічно гине більш ніж 100 тис. осіб, при цьому на кожного загиблого припадає від 4 до 10 травмованих осіб. Статистичні дані показують, що автотранспорт - найбільш небезпечний вид транспорту, у