в тому, що якщо наймач житла має право за згодою інших осіб, що постійно проживають з ним, У будь-який час розірвати договір найму з письмовим попередженням наймодавця за три місяці, то на вимогу наймодавця він може бути розірваний лише у випадках, передбачених ЦК, та в судовому порядку.
Згідно зі ст.825 ЦК договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:
1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі — понад два рази;
2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла.
Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла. На прохання наймача суд може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік;
3) необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Ця підстава стосується лише розірвання договору найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати). При цьому наймодавсць повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці;
4) використання житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням або систематичне порушення прав та інтересів сусідів. Цьому має передувати попередження наймодавцем наймача про необхідність усунення цих порушень.
У разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Згідно з ЖК розірвання договору найму жилого приміщення у будинках державного та громадського фонду з ініціативи наймача за згодою членів його сім'ї можливе у будь-який час без попереднього попередження наймодавця. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, договір найму вважається розірваним з дня вибуття ст. 107 ЖК.
На вимогу наймодавця договір може бути розірваний лише у випадках, передбачених законом. За загальним правилом виселення провадиться в судовому порядку.
ЖК розрізняє виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення та з наданням іншого жилого приміщення.
Виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення проводиться, якщо:—
будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;—
будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;—
будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби і прирівняні до них особи, звільнені з військової служби у відставку або в запас, а також особи, які проживають разом з ними, можуть бути виселені із займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення ст. 110 ЖК.
Стаття 113 ЖК встановлює високі вимоги до наданого приміщення. Воно має знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати усім вимогам, що пред'являються до приміщень при їх наданні. Громадянам, які займали окрему квартиру, має надаватись окрема квартира. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання, особі, яка виселяється, надається житло відповідно до встановленого розміру.
З наданням іншого жилого приміщення (без зазначення благоустроєного) можуть бути виселені:—
працівники (разом з особами, які з ними проживають), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення у зв'язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину;—
громадяни, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з нього за власним бажанням;—
громадяни, позбавлені батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав,
Вимоги до надаваного жилого приміщення в цих випадках набагато нижчі, ніж до благоустроєного жилого приміщення — воно повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам ст. 114 ЖК.
У випадках ліквідації дитячого будинку сімейного типу батьки-вихователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення, а у разі відмови — підлягають виселенню з наданням їм іншого благоустроєного жилого приміщення. При усуненні батьків-вихователів від подальшого виховання дітей вони можуть бути виселені із займаного жилого приміщення з наданням іншого жилого приміщення ст. 114-1 ЖК.
Виселення без надання іншого житла допускається за:—
систематичне руйнування і псування житла;—
систематичне використання житла не за призначенням;—
систематичне порушення правил співжиття, що створює неможливість спільного проживання в одному будинку або квартирі.
Необхідними умовами виселення без надання іншого жилого приміщення є систематичність порушень і безрезультатність застосування заходів запобігання і громадського впливу.
Висновки
Відповідно до Конституції України держава повинна проводити курс на послідовне забезпечення права іромадян на житло. Зокрема, у ст. 47 Конституції зазначено: "Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату, відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду".
Проте досвід свідчить, що