проблем розвитку житлового господарства дуже багато. В суспільстві висловлюється стурбованість щодо ситуації, яка склалася з забезпеченням населення житлом, а також щодо вирішення проблем, пов'язаних з приватизацією останнього.
Забезпеченню державної житлової політики та відповідних інтересів кожного громадянина, ефективного використання й охорони житлового фонду сприяє житлове законодавство України. Нині воно розвивається динамічно, що зумовлено необхідністю переходу від старої системи найму житла до нової, яка грунтується в основному на відносинах власності, притаманних ринковій економіці.
Становлення України як незалежної, суверенної держави можливе лише за умови надійного функціонування її економіки. Проблема розвитку житлового господарства, яке є важливою сферою економіки, — необхідна складова умов переходу нашої країни до ринкової моделі економічного розвитку, що знайшло відображення і часткове вирішення у нормативноправових актах з питань житлового законодавства.
Право громадян на житло нині в основному забезпечується приватизацією квартир державного житлового фонду і форсуванням кооперативного та індивідуального житлового будівництва. Однак при цьому виникає багато проблем, у тому числі й правового характеру.
Методологічні питання розвитку житлового законодавства у період побудови ринкової економіки передбачають системний, комплексний підхід до визначення сфери державного регулювання економіки, у тому числі й житлового фонду, його органічне поєднання з ринковими саморегуляторами та врахування досвіду посткомуністичних країн. Необхідно зазначити, що Житловий кодекс поки що не приведено у відповідність з потребами суспільства. Він не враховує нові нормативні акти, не відображає питань, пов'язаних з приватизацією житла. Кодекс врегульовує питання найму житла в ситуаціях, коли наймодавцем є держава. Звичайно, він зазнав "косметичних" правок шляхом внесення до нього змін та доповнень, які не можуть повною мірою врегульовувати реалії нашого життя. Нині розробляється проект нового ЖК України.
Однак підготовка і прийняття цього документа затягуються. Отже, чинний Житловий кодекс залишається основним нормативним документом, що регулює питання забезпечення громадян жилими приміщеннями, користування ними та інші, пов'язані з наймом приміщень державного житлового фонду.
Законодавчу базу, що передбачає державне регулювання в сфері житлового права, становлять закони та інші підзаконні нормативно-правові акти: укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; інструкції, нормативні акти державних відомств, а також нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, що не суперечать Конституції та законам нашої держави.
Частину нормативної бази з житлового права становлять також укладені і ратифіковані Україною міжнародно-правові договори, які є невід'ємною частиною її законодавства з житлових питань і доповнюють останнє обов'язковими нормами, особливо в частині забезпечення захисту права власності, і таким чином визначають рамки його подальшого розвитку.
Література:
Конституція України.
Цивільний кодекс України.
Житловий кодекс України
Цивільний кодекс України; Коментар. — Харків, 2003.
Житлове законодавство України. К., 2002 р.
Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. — К., 1998.
Саніахметова Н.А., Харитонов Е.О. Цивільне право України. К., 2004 р.
Крашенинников П.В. Право собственности и иные вещные права на жилые помещсния. — М., 2000.
Саниахметова Н.А., Харитонов Е.О. Жилищное законодательство в вопросах и ответах. — М., 1991.
Толстой Ю.К. Жилищное право: Учебн. пособ. — М., 1996.
Макашов Л. Плата за аренду недвижимого имущества // Право Украины. – 1997. - № 3.
Цивільне право України. Підручник. К., 2000 р.
Зобов’язальне право. Підручник. К., 1998 р.
Оренда. Збірник нормативних документів. Харків, 2000 р.
Скловский К.Н. Собственность в гражданском прае. Учебное пособие. М., 2000г.
Притика Д.М. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України. В 4-х т. К., 2000 р.
Мічурін Є.О. Житлове право України. К., 2003 р.
Житлове право України. Навчальний посібник. К., 2002 р.
ДОГОВОР АРЕНДЫ
г. Киев 10 января 2004 г.
________________________________ (далее – «Арендатор»), с одной стороны, и ___________________________________________ (далее – «Арендодатель»), с другой стороны,
пришли к соглашению о нижеследующем:
ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА
Арендодатель передает, а Арендатор принимает во временное арендное пользование квартиру № ___ в г. Киев, ул. ____________, дом. _____, общей площадью 122,2 кв.м.(далее – Помещение)
Помещение передаётся в аренду с ремонтом.
ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧИ ПОМЕЩЕНИЯ В АРЕНДУ
Помещение передаётся Арендодателем и принимается Арендатором по акту приёма-передачи не позднее 01 апреля 2004 года.
В момент подписания акта приёма-передачи Арендодатель передает Арендатору ключи от Помещения.
СРОК АРЕНДЫ
Срок аренды составляет 5 (пять) лет, начиная с момента передачи Помещение по акту приема-передачи.
По взаимному согласию сторон срок аренды может быть продлён. Арендатор имеет первоочередное право перед третьими лицами при продлении или заключении нового Договора аренды на тех же самых условиях, что и настоящий Договор, в случае, если он предупредил об этом Арендатора за месяц до окончания срока действия настоящего Договора.
АРЕНДНАЯ ПЛАТА И ПОРЯДОК РАСЧЕТОВ
Арендная плата начисляется с даты передачи Помещения Арендодателем Арендатору по акту приема-передачи.
Месячная арендная плата составит ---____________ гривны за 1 (один) кв. м. площади, что эквивалентно ______________ долларам США по курсу НБУ 5, 3315 на день подписания настоящего Договора. В случае изменения курса доллара установленного НБУ к дню перечисления очередного арендного платежа, размер арендной платы подлежит корректировке.
Арендные платежи подлежат перечислению на расчетный счет Арендодателя авансовым платежом не позднее 5-го числа каждого предшествующего месяца, согласно выставленных Арендодателем счетов.
В течении 7 (семи) банковских дней с момента передачи Помещения Арендатор осуществляет Арендодателю платеж в размере Арендной платы за два месяца Аренды (гарантийный платеж).
Из суммы гарантийного платежа Арендодатель может зачесть, удержать суммы возникших у него денежных требований к Арендатору.
В случае осуществления зачета, удержания из внесенной суммы гарантийного платежа, Арендатор обязан в 3-х дневный срок, с момента получения соответствующего письменного требования от Арендодателя восполнить его размер с тем, чтобы общая сумма гарантийного платежа была равна 2-х месячной Арендной