.

Допит у всіх випадках повинен проводитися з дотриманням загальних вимог до культури поводження посадової особи. Офіційність, коректність, ввічливість, увага до особи, яка дає показання, повага до її особистості відповідно до займаного в справі положенням, але у всіх випадках без спроб принизити достоїнство — обов'язкові вимоги до слідчого.

Протоколювання допиту повинне проводитися відповідно до закону "від першої особи і по можливості дослівно". Відступи від цієї вимоги мають певне моральне забарвлення і можуть викликати небажані етичні наслідки. Якщо допитаний, ознайомивши з протоколом, виявляє, що його показання в тому чи іншому ступені перекручені, записані не цілком, він втрачає довіру до слідчого, що, природно, позначається на моральній оцінці особистості слідчого, його авторитеті. При цьому не має істотного значення, чи свідомо слідчий спотворив чи неповно записав показання допитаного. Зрозуміло, навмисне неправильне фіксування показань у протоколі — глибоко аморально і протизаконно.

Протокол у всіх випадках, повинен бути повним і точним.

Суперечка з приводу правильності протоколу між слідчим і допитаним вкрай небажана. Якщо ж допитаний просить занести до протоколу уточнення і виправлення, то відмовити йому в цьому слідчий не вправі.

2.2. Врахування моральних норм при проведенні очної ставки, огляду місця події та тіла особи

При рішенні питання про проведення очної ставки слідчий поряд з тактичними розуміннями враховує і певні моральні норми. Зокрема, у багатьох випадках морально неприпустима очна ставка між дорослим і неповнолітнім (особливо з малолітнім), очна ставка між обвинувачуваним, підозрюваним і потерпілим, який тільки нещодавно переніс важку емоційну травму. Очна ставка, проведена між тим, хто не може дати показань про факти, які цікавлять слідчого, і тим, хто про них докладно розповів (між підозрюваним, котрий заявив, що не пам'ятає про визначені обставини, і потерпілим, наприклад), не має законних підстав. Вона, крім того, містить елементи впливу на особистість одного з допитуваних, обмежуючи його волю у визначенні лінії своєї поведінки і право не свідчити проти себе самого.

Очна ставка проводиться при наявності протиріч у показаннях раніше допитаних осіб. Готуючись до очної ставки, слідчий звичайно має певну думку, про те, хто з її учасників раніше дав правдиві показання. Однак підготовку до очної ставки її майбутніх учасників не можна перетворювати в "натаскування" того, кому слідчий довіряє. Допустимо лише повідомити про наявність протиріч з показаннями інших осіб і про рішення провести очну ставку.

Під час очної ставки слідчий зобов'язаний утримуватися від прояву свого відношення до показань допитуваних, уникати навідних запитань у будь-якій формі.

Огляд місця події, здавалося б, не може викликати яких-небудь моральних колізій чи ускладнень, так як тут обов'язкові учасники — тільки слідчий і поняті. Однак і ця слідча дія супроводжується спілкуванням з різними людьми і має моральні аспекти.

Досить хоча б розглянути моральну сторону огляду в житловому приміщенні, що означає проникнення в житло і певне втручання в особисте життя. Не випадково ст. 30 Конституції України передбачає, що проникнення в житло, якщо воно відбувається проти волі проживаючих у ньому осіб, повинно проводитися відповідно до судового рішення.

У процесі огляду місця події, місцевості і приміщень, який проводиться за участю понятих, часто фахівця, нерідко представників міліції, важливо забезпечити правильні взаємини з усіма присутніми при огляді. Слідчий керує діями всіх учасників огляду, вживає заходів до вилучення сторонніх з місця події.

Виявлені при огляді факти, що відносяться до інтимних сторін життя тих чи інших осіб, не підлягають розголошенню.

Труп з місця події варто вивозити якомога швидше після завершення огляду; при цьому неприпустимо безцеремонне, грубе поводження з тілом. Не викликане необхідністю оголення тіла загиблого при сторонніх також небажано.

Ексгумація трупа повинна проводитися при самому обмеженому колі учасників. Поняті повинні бути сповіщені про характер майбутніх дій. Їх рекомендується запрошувати з числа співробітників цвинтаря.

Огляд — огляд тіла людини з метою виявлення на ньому слідів злочину чи особливих прикмет — вимагає особливої уваги до моральної сторони його здійснення. Як відзначалося вище, процесуальні норми, що регулюють порядок проведення огляду, в значній частині прямо обумовлені необхідністю охорони суспільної моралі. Слідчий не присутній при огляді особи іншої статі, якщо він супроводжується оголенням; поняті в цьому випадку повинні бути тієї ж статі, що й особа, яка підлягає освідуванню, і т.д. Участь в огляді лікаря треба визнати бажаною практично в більшості випадків. Закон забороняє дії, які принижують достоїнство особи, яка підлягає освідуванню. Але сам огляд тіла, що супроводжується оголенням, може бути сприйнятий особою як приниження, яке не можна визнати безпідставним. Тому від слідчого потрібен особливий такт, терпляче роз'яснення мети і значення огляду. Фотографування тіла, особливо частин, звичайно приховуваних одягом, повинно проводитися за згодою особи.

Істотне питання про можливість примусового огляду. Деякі автори думають, що примусовий огляд підозрюваних, обвинувачуваних, потерпілих і свідків допустимо, тому що необхідно в інтересах встановлення істини і боротьби зі злочинністю. Але проти цієї думки приводяться вагомі міркування, основані на тому, що примусовий огляд можна розглядати як фізичне насильство. Варто погодитися з думкою, що примусовий огляд обвинувачуваного і підозрюваного можливо лише у виняткових випадках і тільки після того, як слідчий прийняв усі необхідні міри для того, щоб переконати обвинувачуваного чи підозрюваного в необхідності огляду. Свідок і потерпілий не можуть піддаватися примусовому огляду Тетерич О. М. Этика: Учеб. пособие для студ.