З часом у місці з розвитком системи суспільних відносин, що опосередковуються договорами, розширився склад можливих учасників: поряд із фізичними особами (громадянами) у цій ролі стали виступати колективні заклади, визнані заможними суб'єктами цивільного права - юридичними особами. Усе більш різноманітними ставали передбачені в законодавстві типи договорів, ускладнювалися комбінації елементів, використовуваних при конструюванні договірних правовідносин і ін. А договори залишилися договорами.
І так цивільно-правовий договір як одна з найпоширеніших сучасних угод в підприємницькій практиці забезпечує організованість, порядок, стабільність в економічному обороті, дозволяючи учасникам економічного обороту відчужувати матеріальні цінності, одержуючи взамін відповідну грошову суму або інші матеріальні блага.
За допомогою договору формується впевненість у тому, що підприємницька діяльність забезпечена всіма необхідними матеріальними передумовами, а кінцевий їхній результат задовольнить потреби й інтерес споживачів, що сприяє, насамперед, виробничій сфері.
Використана література