Суб”єктивне право потерпілого має однобічно дозвільний характер. Диспозитивне начало цивільно-правового регулювання в цьому випадку виявляється в тому, що потерпілий використовує своє право вимоги на свій розсуд: він може пред”явити або не пред”явити вимогу про відшкодування збитків заподіювачеві. Обов”язок особи в правоввідносинах, є активним, тобто спрямований на відшкодування заподіяної шкоди. Цей обов”язок істотно відрізняється від обов”язків, що виникають внаслідок правомірних дій, зокрема укладання договору. Останні обов”зкові але не примусові, тоді як обов”язок заподіювачяа за своєю природою, сутністю примусовий. Він є елементом юридичного змісту цивільно-правового примусу Зобов”язальне право. За ред. Дзери О.В. – К., 1998.Одним з видів заходів примусу є цивільно-правова відповідальність. У цьому розумінні примусовий обов”язок заподіювача з відшкодування шкоди можна розглядати як вид цивільно-правової деліктної відповідальності.
Література