Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів вклю-чає три родовища: Горіпіньоплавнинське у Полтавській області, Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза — 36% , запаси — 4,5 млрд т. Білозерський залізорудний район. Вміст заліза — 58—60%, запаси — 2,5 млрд т. Керчен-ський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ва-надію та марганцю; запаси — 1,8 млрд т. Видобуток про-вадиться відкритим способом, вміст заліза — 40—45%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкри-тим способом, вміст заліза — ЗО—33% .

Залізисті кварцити поширені скрізь. Найбільші запаси кварцитів — у Дніпропетровській (20 млрд т), Полтавській (3,6 млрд т), Одеській, Запорізькій, Кіровоградській та Вінницькій областях.

Хромові руди відкриті у Побужжі Кіровоградської об-ласті; глибина залягання — 60—160 м. Вони використо-вуються для виробництва нержавіючої сталі.

Марганцеві руди. Нікопольське та Інгулецьке родови-ща у Запорізькій, Хощеватське — у Кіровоградській, Бурштинське — в Івано-Франківській областях, Чивчинське — у Карпатах тощо. Нікопольське, Велике Токмацьке, Ор-джонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до скла-ду Придніпровського марганцевого басейну, їхня площа — понад 1000 кв.км, глибина залягання — 15—120 м, тов-щина шарів — від 10 см до 6 м.

Титан входить до складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил, титаномагнетит тощо). Це легкий метал, що використовується у літако- й ракетобудуванні. Основні поклади титану — в Житомирській, Київській та Чер-каській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканське титано-цирконієве родовища.

Алюмінієві руди — алуніти, нефеліни й боксити. Бок-сити є у Смолянському (Черкаська область) та Високо-пільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти — на Закарпатті, нефеліни — у Приазов'ї.

Нікель використовується для виробництва бронзи, ла-туні, особливих сортів сталі, чавуну й для покриття мета-левих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вміс-том металу понад 1%. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здій-снюється на Побузькому родовищі в Кіровоградській об-ласті й Придніпровському в Дніпропетровській; глибина залягання — 70—80 м.

Барит є різновидом поліметалевих руд; його поклади знайдені на Закарпатті.

Ртуть видобувають на Донеччині (Микитівка) та За-
карпатті.

В Україні виявлено 10 покладів, а також понад 300 рудовиявлень золота, 1 з яких вважаються придатними для освоєння. Розташовані вони здебільшого в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській та Кри-ворізькій областях. Це Сергіївка, Широка Балка, Балка Золота, Майське, Самотканне та ін. Мужиївський поклад в Закарпатті першим в Україні почав давати сировину: спочатку 400—500 кг на рік, а потім — до 900 кг золота. З нього може бути добуто 70 тис. т цинку та 300 тис. т свинцю.

Золото є супутнім компонентом у Криворізькій залізній руді. Нині у хвостосховищах гірничозбагачувальних ком-бінатів накопичено не менше 250 т золота. Існує техноло-гія його видобутку, але потрібні чималі інвестиції.

Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовуються у хімічній промисловості. Україна багата на калійну й кухонну сіль, фосфорити, саморідну сірку тощо.

Калійні солі видобуваються у Львівській (Стебник, Бо-рислав) та Івано-Франківській областях (Калуш, Тростянець).

Кухонна сіль зосереджена у Донбасі. Запаси — 9 млрд т, товщина шарів — 40 м (Слов'янськ, Артемівськ). Зустрі-чаються також поклади у Передкарпатті й Закарпатті. У Криму, Причорномор'ї та Приазов'ї є озера й лимани з са-мосадною кухонною сіллю.

Фосфорити є у Придністров'ї (Тернопільська, Хмель-ницька та Вінницька області), у Сумській (Кролевецьке родовище) та Харківській (Ізюмське родовище) областях.

Саморідна сірка видобувається з Яворівського та Роздольського родовищ на Прикарпатті.

Вогнетривні глини використовуються як сировина для
виготовлення цегли для доменних печей, їхні поклади є в
Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях.

Графіт видобувається у Заваллі Кіровоградської області, а також, у Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Українські каолінові глини, що використовуються для виробництва порцеляни, фаянсу, гуми й паперу, — одні з найкращих у світі. Вони розташовані у межах Україн-ського кристалічного щита: Житомирська, Хмельницька, Дніпропетровська, Запорізька й Вінницька області.

Мармур видобувається у Донбасі, Криму й Карпатах, у Київській та Житомирській областях.

Вапняк є у районі Українського кристалічного щита і в Криму. Він використовується як будівельний матеріал та при виробництві цукру.

Бурштин зустрічається поблизу селища Клесів Рів-ненської області.

Самоцвіти. На Житомирщині є родовища топазів, тиг-рового ока, аквамарину, яшми, опалу. Володарсько-Волин-ська рудня видобуває "винні" топази, димчастий кварц різних відтінків. Подибуються кристали топазів вагою до 80 кг. Це унікальне родовище. На південному березі Кри-му, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину, сердоліку. З 1978 р. Карадаг оголошено заповідником.

За кольором і якістю українські граніти вважаються одними з найкрасивіших у світі, їх видобувають у Карпа-тах, на Українському кристалічному масиві, особливо в Житомирській області.

2. Мінеральна сировина як фактор розміщення продуктивних сил

Природні умови й ресурси істотно впливають на особ-ливості й засади територіальної організації виробництва.

Природні умови, що до них зараховують клімат, рельєф, геологічну будову, географічне положення, можуть в одно-му випадку гальмувати розвиток суспільного виробницт-ва (сільське господарство в Сахарі або на Крайній Півночі, транспорт у гірських районах) та вважатись несприятли-вими, а в іншому — створювати додаткові умови для про-гресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного ґрунту. Металогенічні пояси у гірських системах сприяють розвитку добувної, а потім — і переробної промисловості.

Наявність тих або інших природних ресурсів (лісових, водних, земельних, рекреаційних), а також корисних копа-лин може правити за стимул, поштовх для розвитку еко-номіки країни. Інше питання, як країна тим ресурсом порядкуватиме. Одна — продаватиме сировину, ціни на яку на світовому