Наукові способи вивчення професійного самовизначення учнів досить складні і рідко застосовуються в шкільній практиці. Але існують більш доступні методики визначення професійних інтересів залежно від здібностей. Далі подана одна з них. Вона складається з проведення традиційного анкетного опитування Кочетов А. И., Коломинский Я. Л., Прокопьев И. И. Педагогическая диагностика в школе. – Минск, 1987. – С. 113-115. .

1. В якій галузі ти вважаєш можливим застосувати свої здібності?

2. Твоє улюблене заняття у вільний час?

3. Кого з оточуючих людей ти вважаєш фахівцем своєї справи?

4. Яка професія тебе приваблює і чому?

5. Яка справа в тебе виходить найкраще?

6. Яка робота приносить тобі найбільше задоволення? Така діагностика допоможе вчителю визначити індивідуальні здібності й потенційні можливості дівчинки та поєднати їх з профорієнтаційною роботою.

По-новому, з позицій гуманізму треба осмислити стратегію роботи школи в тісному зв'язку з інспекцією у справах неповнолітніх, міліцією щодо раннього виявлення дівчаток, схильних до порушень у поведінці, і тих, які вже ведуть безладний спосіб життя. Необхідно виробити підхід і заходи до різних категорій дівчат. Наприклад, при взятті дівчинки на облік в інспекції у справах неповнолітніх, направленні її у спецшколу чи колонію слід проаналізувати увесь комплекс причин і умов, що зробили її такою. Педагоги, лікарі, психологи, представники міліції, батьки повинні обмінюватись методами корекції поведінки важких дівчат. Перш за все в планах виховної роботи, позашкільних заходів мають бути чітко визначені напрями роботи з ними, а в лекторіях для вчителів та батьків — теми про психологію дівчинки-підлітка, про складності і результати її виховання й перевиховання.

Результативність виховної роботи конкретного педагога значно підвищиться при вивченні позитивного досвіду в цій галузі. Організація, основні форми і методи вивчення й узагальнення педагогічного досвіду докладно описані у книзі "Педагогічна діагностика в школі". Там же можна знайти методику вивчення особистості, карту вихованості молодшого й старшого підлітка, ознаки позитивних і негативних якостей особистості, педагогічне керівництво самовихованням учнів.

У роботі щодо виховання й перевиховання дівчаток мають бути поєднані індивідуальний підхід і колективні форми впливу, зусилля школи, сім'ї, близького оточення.

Індивідуальний підхід починається із встановлення довірчого контакту між педагогом і дівчинкою. Вихователь повинен не натякати на її минуле або іншим способом виявляти свої антипатії, а ставитись до неї з повагою, довірою, але без поблажливості та вседозволеності. Кожен урок, заняття, кожна зустріч педагога з ученицями повинні бути прикладом людяного, вдумливого, турботливого ставлення людини до людини Гурлєва Т. С. Дівчинка-підліток: проблеми віку і профілактика важковиховуваності. – К., 1997. – С. 67..

Для оцінки взаємин між учителем й ученицею можна використати шкалу "Вчитель — учень" за типом шкали "Тренер — спортсмен", розробленої Ю. Ханіним та А. Стамбуловим Марищук В. Л., Блудов Ю. М., Плахтенко В. А. Методики психодиагностики в спорте. – М., 1990. – С. 118-120. . Ця шкала містить 24 запитання, які виявляють стосунки учнів і вчителів за трьома компонентами: гностичним (пізнавальним), емоційним і поведінковим. Гностичний критерій виявляє рівень компетентності педагога як спеціаліста з погляду учня; емоційний визначає, наскільки учитель викликає симпатію учня як особистість; поведінковий показує, як складаються реальні стосунки учителя з учнем.

Процедура тестування полягає в наступному: слід запропонувати дівчаткам уважно прочитати кожне з наведених суджень і визначити, чи відповідає воно їхнім стосункам з учителем, чи ні. У першому випадку слід написати навпроти судження "так", у другому — "ні".

1. Вчитель може точно передбачити результати праці своїх учнів.

2. Мені важко спілкуватися з учителем.

3. Вчитель — справедлива людина.

4. Вчитель вміло направляє мене у навчанні.

5. Вчителю явно бракує чуйності у стосунках з учнями,

6. Слово вчителя для мене — закон.

7. Вчитель старанно готується до занять з учнями.

8. Я цілком задоволений учителем.

9. Учитель недостатньо вимогливий до мене.

10. Він завжди може дати розумну пораду.

11. Я повністю довіряю вчителю.

12. Оцінка вчителя дуже важлива для мене.

13. Учитель переважно працює за шаблоном, без творчого підходу.

14. Співробітничати з цим учителем — одне задоволення.

15. Учитель приділяє мені мало уваги.

16. Учитель, як правило, не враховує моїх індивідуальних особливостей.

17. Він погано відчуває мій настрій.

18. Учитель завжди вислуховує мою думку.

19. У мене немає сумнівів щодо правильності й необхідності методів і засобів, які використовує вчитель.

20. Я не стану ділитися з учителем своїми думками.

21. Учитель карає мене за найменшу провину.

22. Учитель добре знає мої слабкі й сильні сторони.

23. Я хотів би стати схожим на вчителя.

24. У нас з учителем суто ділові стосунки.

Кожне судження, яке збігається з ключем, оцінюється в один бал, а те, що не збігається, — в нуль балів. Гностичний компонент містить запитання 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22; емоційний — 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23; поведінковий - 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24.

Середньоарифметична оцінка дає можливість представити своєрідний узагальнений "портрет" учителя, створений