В старшому підлітковому віці дівчата вже здатні сприймати логічну аргументацію, тому окрім морального виховання слід вести і просвітницьку роботу в дівочому колективі. Низькопробна західна кіно-, відео- та друкована продукція, яка на жаль останнім часом заполонила український ринок значною мірою спотворює традиційні моральні цінності нашого суспільства, аж до того що й професії “путани”, “дівчини за викликом” більш не викликають відрази у молодого покоління, а навпаки, навіть вважаються престижними. Без каймового моралізаторства та надмірних емоцій слід спокійно та аргументовано пояснювати ученицям усю помилковість таких поглядів, готуючи методичні заняття на теми: “Як не стати жертвою сексуальної експлуатації”, “Як поводитися при сексуальних домаганнях”, “Як відрізнити справжнє кохання”, “Підготовка до майбутнього сімейного життя” та ін. слід залучати цитати з періодичної преси та літературних творів, спеціальну педагогічну і психологічну літературу, статистичні матеріали. Методична розробка уроку вивчення нового матеріалу для учениць 11-го класу наведена в додатку 1.

Загалом можна сказати що методологічні прийоми і методи профілактики підліткової проституції виходять далеко за межі статевого виховання чи простої пропаганди здорового способу життя, це складна задача, яку потрібно вирішувати у комплексі, що включає зокрема: професійну орієнтацію, профілактику і виправлення асоціальної і антисуспільної поведінки, поширення медичних знань, встановлення дружніх відносин між вчителем і ученицями та багато інших аспектів та напрямків педагогічної роботи.

Висновки

Таке складне явище, як підліткова проституція обумовлене не однією причиною, а великим комплексом взаємопов’язаних причин, з цього виливає і необхідність комплексного підходу до його профілактики і боротьби з ним. Насамперед це задача поетапного статевого виховання. А цьому сприятиме підвищення загальної психологічної та статевої культури насамперед дорослого населення, яке здатне впливати на свідомість і поведінку дітей і підлітків. Умови для гармонійного розвитку і виховання дівчини треба створювати не лише в сім’ї та школі, а й у масштабах всього суспільства. Тільки так можна подолати кризу розвитку, духовне розтління, попередити підліткову проституцію.

Загалом, на підставі опрацьованого матеріалу можна зробити наступні висновки:

1. Призвідниками підліткової проституції є складний комплекс соціальних і психологічних факторів, склад і питома вага окремих елементів в якому істотно розрізняються для кожного конкретного випадку. Серед соціальних факторів виникнення підліткової проституції можна насамперед назвати:

- бідність;

- несприятливий мікроклімат у сім’ї;

- асоціальна спрямованість референтної групи дівчини-підлітка.

Серед психологічних факторів виділяються:

- суперечність між біологічним і психологічним віком дівчини-підлітка;

- викривлене поняття про самоствердження, набуття незалежності від дорослих;

- несформованість етичних якостей і почуттів;

- брак життєвого досвіду, легке потрапляння під шкідливі впливи оточуючого середовища.

2. Зміст профілактики підліткової проституції полягає у правильному вихованні, як загальному так і специфічному статевому. При цьому міцна моральна основа особистості дівчини-підлітка повинна поєднуватися принаймні з основними знаннями з медицини, психології, гігієни, що вимагає тісної співпраці в процесі профілактики підліткової проституції широкого кола спеціалістів: педагогів, лікарів, психологів.

3. Профілактика підліткової проституції повинна здійснюватися насамперед у формах просвітницьких і виховних бесід, позакласних занять, свідомого і відвертого обговорення тем, що хвилюють дівчат-підлітків. За допомогою доброзичливої, дружньої бесіди, аргументованої розповіді про статеве життя можна досягати набагато більше ніж за допомогою тактики замовчувань, чи спрямованості на придушення природних статевих інстинктів. Схвалення вільного статевого життя підлітків, що саме по собі недоцільно, а також його заперечення не можуть вирішити проблему формування уявлень про високу любов, високоетичні інтимні стосунки між чоловіком і жінкою. Суспільство, яке саме морально і духовно хворе, не повинне перекладати на дітей тягар звинувачень за аморальну поведінку.

Література

Гурлєва Т. С. Дівчинка-підліток: проблеми віку і профілактика важковиховуваності. – К., 1997.

Денисенко Л. Каждую пятую бьёт муж // Киевские ведомости. – 1996. – 6 декабря.

Жінка в Україні. – К., 1995.

Жінка на порозі ХХІ століття: становище, проблеми, шляхи соціального розвитку / під ред. В. І. Довженко. – К., 1999.

Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. – К., 1998.

Каган В. Е. Воспитателю о сексологии. – М., 1991.

Каган В. Е. Половое воспитание девочки в семье. – М., 1991.

Кочетов А. И., Коломинский Я. Л., Прокопьев И. И. Педагогическая диагностика в школе. – Минск, 1987.

Кроник А. А., Кроник Е. А. В главных ролях: Вы, Мы, Он, Ты, Я: Психология значимых отношений. – М., 1989.

Личко А. Е. Подростковая психиатрия. – Л. 1979.

Марищук В. Л., Блудов Ю. М., Плахтенко В. А. Методики психодиагностики в спорте. – М., 1990.

Мудрик А. В. Время поисков и решений, или Старшеклассникам о них самих: Кн. для учащихся. – М., 1990.

Мусина М. Сейчас ли это уже? // Работница. – 1989. – № 4.

Петрасинський З. Пізнай себе. Книга для учнів / переклад з польської В. І. Романця. – К., 1988.

Прогресс наций, 1996. – К., 1997.

Седнєв В. В., Бабюк І. О. Соціальна робота з дівчатами-підлітками. – Донецьк, 1997.

Сінькевич Н. К. Формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків в умовах взаємодії школи та позашкільних закладів. Дис. канд. пед. наук. – К., 2000.

Стан материнства та дитинства в Україні. – К., 1996.

Тимощенко Л. Н. Воспитание старшеклассниц: Кн. для учителя. – М., 1990.

Титаренко Т. М. Хлопчики і дівчатка: Психологічне становлення індивідуальності. – К., 1989.

Трудный подросток: причины и следствия. – К., 1985.

Феофанова