Чередниченко В. И. Трудные дети и трудные взрослые. – М., 1992.

Четвёртая Всемирная конференция по правам женщин. Пекин, Китай, 4-15 сентября 1995 года. – М., 1996.

Додатки

Додаток 1.

Методична розробка уроку вивчення нового матеріалу для 11-го класу середньої школи на тему:

“Якою повинна бути дівоча сексуальність?”

Мета: надати відомості про типову мотивацію початку статевого життя дівчат-підлітків, розвинути почуття моральної відповідальності за своє життя і обрання типу статево-рольових стосунків, виховати свідоме відношення до проблеми взаємовідносин між статями, непримиренність до статевої розпусти, проституції.

Обладнання і матеріали: опитувальні листи; цитати з листів підлітків.

Наочність: діаграма: “Мотивація дівчат-підлітків щодо вступу у статеве життя”

Література: Гурлєва Т. С. Дівчинка-підліток: проблеми віку і профілактика важковиховуваності. – К., 1997; Мудрик А. В. Время поисков и решений, или Старшеклассникам о них самих: Кн. для учащихся. – М., 1990; Сінькевич Н. К. Формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків в умовах взаємодії школи та позашкільних закладів. Дис. канд. пед. наук. – К., 2000.

План уроку:

1. Заповнення опитувальних листів.

2. Постановка дискусійного питання і дискусія з приводу умов щасливого кохання.

3. Короткий звіт щодо результатів заповнення опитувальних листів.

4. Ознайомлення учениць з типовими прикладами мотивації вступу до інтимних відносин (за матеріалами діаграми). Постановка питання про співвідношення моральних, матеріальних та інших стимулів початку статевого життя.

5. Висновки і заключне слово вчителя.

Хід уроку

Урок проводиться виключно з дівчатами (11 клас). Для проведення уроку можна виділити окреме позакласне заняття, включити його в якості семінарського заняття до курсу з предмету “Валеологія” або до загальної структури спецкурсу “Етика і психологія сімейного життя”. В останніх двох випадках можливе синхронне проведення уроку на аналогічну тему (“чоловіча сексуальність”, “яким повинен бути справжній чоловік” тощо) серед юнацької половини класу.

На початку уроку вчитель пропонує ученицям заповнити опитувальні листи (додаток 2), які являють собою аркуш паперу з надрукованими на ньому типовими ситуаціями знайомства між підлітками (у транспорті, на вулиці, святкування дня народження тощо). Причому подана лише зав’язка ситуації, її продовження опитуваний повинен дописати на відповідне місце самостійно. Заповнення є анонімним. Після заповнення листи збираються асистентом, який виходить до іншого приміщення для аналізу поданої в них інформації.

Тим часом вчитель продовжує заняття.

Вчитель повинен зацікавити учениць темою, викликати свідоме і емоційне ставлення до обговорюваної проблеми. Для цього доцільно використати цитати з газет Цит. за: Мудрик А. В. Время поисков и решений, или Старшеклассникам о них самих: Кн. для учащихся. – М., 1990. (листи підлітків про кохання):

Лист 1. Про щасливу любов.

“Я покохав і був зворушений очищувальною, живильною силою цього почуття. Боже, чи є в світі будь-що світліше, яскравіше?! Кохав – і не вірив, що я здатен так кохати. Я міг пробачити своїй коханій все. Все! Я дивився на Неї не відриваючись, хай це не здасться фразою. Вона була для мене морем, на яке можна дивитись годинами – і кожного разу бачити все по-новому. Я любив...”

Лист 2. Про нерозділену любов...

“Я люблю Його і хочу тільки того, щоб Він був щасливий. Я бажаю Йому тільки щастя, тільки добра. Як це чудово, коли любиш! Одразу стаєш добрішим, ніжнішим, красивішим... І не біда, якщо для коханої людини ти просто не існуєш. Головне – Він є, ти любиш Його, боготвориш. Для мене єдина радість – те, що я бачу Його, спілкуюся з Ним. Я щаслива своєю однокрилою любов’ю!”.

Після прочитання уривків з листів вчитель ставить запитання: як ви думаєте, чи може кохання облагородити людину як про це йдеться у першому листі; чи можна бути щасливим у нерозділеному коханні (другий лист).

Учениці по черзі висловлюють свої думки, при цьому думки поділяються на дві частини: 1) щасливе кохання повинне бути взаємним; 2) любити можна навіть без взаємності, кохання робить людину щасливою і облагороджує саме по собі.

Спрямовуючи дискусію вчитель може подає думки авторитетних філософів, педагогів, вчених з приводу даної проблеми. Наприклад:

“Виключно духовна любов, очевидно, така ж аномалія, як і любов виключно фізична, і виключно житейський союз... Удавана духовність є запереченням плоті, істинна духовність є її переродження, спасіння, воскресіння”. (В. С. Соловйов).

"Людина — не звір і не ангел, вона повинна любити не як тварина і не платонічно, а по-людськи" (В. Г. Бєлінський).

Разом з ученицями вчитель доходить висновку про необхідність гармонійного кохання, кохання заради набуття щастя в особистому житті і ощасливлення свого обранця.

Від загального питання про кохання вчитель переводить розмову до більш конкретного запитання: “які відносини можуть задовольняти дівчину, як повинна проявлятися дівоча сексуальність у взаємовідносинах з протилежною статтю”. При з’ясуванні цього питання використовуються результати заповнення опитувальних листів на початку уроку (короткий підсумковий звіт щодо опрацьованих даних подає асистент). Узагальнений типовий виклад продовжень запропонованих ситуацій поданий нижче Гурлєва Т. С. Дівчинка-підліток: проблеми віку і профілактика важковиховуваності. – К., 1997. – С. 33-34. :

В ситуації 1 опитані дівчатка ставили за мету познайомитися з юнаком, зустрічатися з ним і, нарешті, вийти заміж. У цьому немає нічого дивного, однак 80 % висловились за активність дівчинки у цій ситуації, і лише 20 % очікували активних дій з боку юнака, тобто він повинен був "не випускати дівчинку з тролейбуса, підійти, запитати як її звуть, запропонувати вийти разом і призначити зустріч на наступний день". Дівчинка, зі свого боку, повинна була б помітити його зацікавленість, поглядом запевнити у взаємності, виявити увагу