гарантійного терміну на складові частини виробу навіть за нормальних умов зберігання.
Зрозуміло, що усунути фізичне зношення, викликане будь-якою із вказаних причин, можна шляхом капітального ремонту, під час якого замінюють усі зношені частини основних фондів. Отже, чим більше зношення основних фондів, тим дорожче буде їх капітальний ремонт. Економічним мірилом фізичного зношення є коефіцієнт фізичного зношення.
4. Виробничі запаси та нормування витрат на них
Величина запасів повинна бути мінімальною, але достатньою для забезпечення безперебійної роботи підприємства. Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах визначають як добуток денної потреби в матеріальних ресурсах (за видами ресурсів) на норму оборотних засобів у днях забезпеченості. Середня норма оборотних засобів у виробничих запасах у днях забезпеченості розраховують як середньо-важену від норми запасу оборотних засобів в окремих видах матеріалів. Норма запасу оборотних засобів у днях забезпеченості включає такі види запасів:
- транспортний запас - на час знаходження матеріалів у дорозі;
- підготовчий запас - запас на час здійснення розвантаження, прийняття, сортування, складування і вхідний контроль якості;
- технологічний запас - запас на час підготовки матеріалу для використання згідно з технологічним процесом (сушінням деревини перед вживанням);
- поточний запас - запас на час знаходження на складі для задоволення поточної потреби;
- страховий запас - запас, який гарантує від зриву виробництва у випадку перебоїв у поставках.
Для характеристики оборотності оборотних засобів підприємств використовують ряд показників: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість обороту.
5. Визначення рівня продуктивності праці
Продуктивність праці - це економічна категорія, яка характеризує ефективність затрат праці у сфері матеріального виробництва, здатність випускати за одиницю часу певну кількість споживних вартостей. Для характеристики її поняття використовують абсолютні показники, які визначають рівень продуктивності праці, і відносні, що характеризують темпи її зростання. Рівень продуктивності праці означає стан продуктивності у певний період часу. Темпи зростання показують зміни в рівнях продуктивності праці між певними періодами часу. Рівень продуктивності праці визначають кількістю продукції (або обсягом робіт), що припадає на одного працівника за одиницю часу - виробіток; або за затратами часу на виготовлення одиниці продукції - трудомісткість. Це два взаємообернені показники:
де В - виробіток за одиницю часу;
О - кількість виготовленої продукції;
Ч - час, витрачений на випуск даної продукції;
Т - трудомісткість продукції.
Розрізняють:
- індивідуальну і суспільну продуктивність праці. У першому випадку враховують лише затрати живої праці працівників при виготовленні продукції; у другому випадку до уваги беруть повні затрати живої і уречевленої праці, втіленої у сировині, матеріалах, знаряддях праці;
- продуктивність праці одного середньоспискового працівника і робітника;
- планову і фактичну продуктивність праці за певний період часу. На підприємствах для розрахунку продуктивності праці (виробітку) залежно від одиниць виміру продукції можуть використовувати такі методи:*
натуральний, умовно-натуральний;*
вартісний;*
трудовий.
6. Поняття нематеріальних активів
Успішне функціонування підприємства вимагає поряд із трудовими, матеріальними та фінансово-кредитними ресурсами використання у своїй господарській діяльності ще й нематеріальних ресурсів. До нематеріальних ресурсів належать об'єкти промислової та інтелектуальної власності.
До об'єктів промислової власності належать: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки.
Винаходом називається вирішення технічного завдання, яке передбачає наявність певної технічної ознаки, відрізняється істотною новизною і забезпечує одержання позитивного ефекту.
Предметом винаходу можуть бути конструкції (технічна будова) виробів, технології (способи або процеси) їх виготовлення, способи одержання нових матеріалів та створення нових продуктів (хімічних та біологічних речовин).
Промисловим зразком е технічне і естетичне оформлення виробу, яке забезпечує його новизну, оригінальність та придатність до промислового виготовлення. Промисловий зразок може бути поданий у вигляді моделі (об'ємний), рисунка (плоский) та їх поєднання (комбінований).
Корисні моделі - це моделі, які в своїй будові передбачають якісні та кількісні перетворення, пов'язані зі зміною форми, зовнішнього вигляду, розміщенням окремих вузлів і деталей (конструкції) виробу.
Під товарними знаками розуміють оригінальні позначки, що використовуються для ідентифікації товару і мають правовий захист, оскільки підлягають офіційній реєстрації. Товарні знаки подаються У вигляді рисунка, імені, терміну чи їх сполучення. Розміщується товарний знак на самому товарі чи його упаковці з метою реклами.
Важливим видом нематеріальних ресурсів підприємства є інтелектуальна власність. Об'єктами інтелектуальної власності є інформаційні та організаційні технології. До інформаційних технологій відносять програмне забезпечення, банки та бази даних і знань.
Задача
Література
Андрушків Б. Шляхи розвитку підприємства в умовах ринку. – Тернопіль, 1992.
Економіка підприємств. – Тернопіль, 2000.
Економіка підприємства / під ред. С. По кропивного. – К., 2000.
Покропивний С. Підприємство: стратегія, організація, ефективність. – К., 1998.