Бажано, аби у договорі всі види матеріального забезпечен-ня у натурі оцінювалися також у грошах.

Як зазначалося вище, за договором довічного утримання право власності на відчужуване майно переходить до набу-вача з усіма наслідками, що з цього випливають. Проте чинне законодавство встановлює певні обмеження щодо цього майна. Передусім відчужувач майна має бути його власни-ком. Це майно не повинно бути обтяжене заставою чи іншими зобов'язаннями. Як чинний ЦК України, так і новий ЦК містять норму, за якою хоч набувач і стає власником набуто-го за договором майна, проте він не має права під час дії до-говору обтяжувати одержане майно боргами та відчужувати його. Разом з тим відчужувач майна за проектом ЦК України набуває статусу заставоутримувача. Зобов’язальне прво України. Підручник. Ст. 379.

Режим майна, набутого за договором довічного утриман-ня, визначається статусом власника цього майна. Так, на-приклад, ризик випадкової загибелі чи пошкодження зазна-ченого майна за загальним правилом несе набувач — влас-ник. У такому разі набувач майна не звільняється від обов'яз-ків, покладених на нього договором.

Однією з важливих умов договору є строк його чинності. Оскільки набувач зобов'язаний утримувати відчужувача довічно, то строк договору не можна чітко визначити.

Строк чинності договору може бути досить тривалий, проте практиці відомі не поодинокі випадки припинення договору раніше на-стання смерті відчужувача. Це характеризує договір довічно-го утримання як договір з невизначеним строком, тобто зобов'язання, що випливають з цього договору є такими, що тривають невизначений строк.

Настання смерті відчужувача майна є умовою припинення Договору довічного утримання. Проте цей договір не можна визнати умовним правочином, оскільки в умовних правочинах умова може настати, а може й не настати. Смерть— об'єктивна категорія, вона обов'язково настане незалежно від волі сторін. Тому договір довічного утримання скоріше слід визнати строковим, а не умовним правочином.

4. Форма договору довічного утримання

Зазначений Договір має бути нотаріально посвідчений. Якщо ж предметом Договору є нерухомість, то такий договір підлягає державній реєстрації. З цього випливає, що право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача лише з мо-менту державної реєстрації договору. Недодержання форми договору довічного утримання тягне за собою його недійсність. Ст. 47 ЦК України.

Визнання договору недійсним за не-додержання нотаріальної форми спричинює двосторонню реституцію.

Договори довічного утримання посвідчуються державними нотаріусами з дотриманням загальних правил посвідчення договорі купівлі-продажу жилих будинків. Фурса С. Нотаріальна процедура та правосвідомість. Право України. № 2. 2001 р.

Посвідчуючи такі договори, державний нотаріус повинен перевірити, чи є відчужувач жилого будинку (квартири) непрацездатним (за вікої або станом здоров'я), про що зазначається в тексті договору. На нрі-мірнику договору довічного утримання, що залишається в справах дер-жавної нотаріальної контори, робиться відмітка в якій зазначають реквізити документа, що підтверджує непрацездатність відчужувача

Відчужувачем жилого будинку (квартири) за договором довічної утримання не може бути неповнолітня особа.

В тексті договору довічного утримання обов'язково зазначається, що набувач жилого будинку (квартири) зобов'язаний надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпеченім в натурі у вигляді харчування, догляду і необхідної допомоги, та визначається грот оцінка матеріального забезпечення, яка встановлюється за згодою сторін.

При посвідченні договору довічного утриманій накладається заборона відчуження жилого будинку (квартири), у встановленому рядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. Черниш В. Вдосконалення архівної справи в системі сучасного нотаріату України. Право України.№4

У разі смерті громадянина-набувача жилого будинку (кварти за договором довічного утримання, при відсутності у нього спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання, державний нотаріус за письмовою заявою відчужувача анулює цей договір, про на всіх примірниках його робиться відповідний напис з посиланням на статтю 429 Цивільного кодексу. Фурса С. Нотаріальна процедура та правосвідомість. Право України. № 2. 2001 р.

Факт смерті набувача підтверджується свідоцтвом органу реєстрації актів громадянського стану про смерть.

Відчужувачу жилого будинку (квартири) повертається приєднаний до примірника договору довічного утримання первинний правовстановлюючий документ на будинок (квартиру) або його дублікат, який знаходиться у справах державної нотаріальної контори. Разом з листом державного нотаріуса про анулювання договору довічного утримання (правовстановлюючий документ або його дублікат) подається відповідному реєструючому органу для перереєстрації.

Розірвання договору довічного утримання за згодою сторін оформляється державним нотаріусом .

5. Права та обов'язки сторін за договором

Як зазначало-ся, договір довічного утримання є одностороннім договором, в якому відчужувач набуває лише права і не несе ніяких обов'язків, а набувач набуває лише обов'язки і не має ніяких прав (за винятком розірвання договору через неможливість виконувати його умови). Отже, відчужувач має право вима-гати надання довічного утримання у вигляді грошових сум або матеріального забезпечення у натурі. Набувач майна зобо-в'язаний виконати вимогу відчужувана в межах, обумовле-них договором. Зобов’язальне право України. Підручник. Ст. 380.

Виконання договору полягає у наданні всіх видів мате-ріального забезпечення у натурі відповідно до змісту догово-ру. Тому і вимагається, аби у договорі були досить чітко визначені види, обсяг, способи та форми довічного утриман-ня. Якщо, наприклад, у договорі визначена конкретна кімната для надання житла відчужувачу, то замінити цю кімнату на іншу можна лише за згодою останнього. Це правило стосує-ться усіх інших видів матеріального забезпечення у натурі.

Проте деякі види утримання чи матеріального забезпечення не можна чітко конкретизувати заздалегідь у договорі. Так, навряд чи можна наперед визначити зміст догляду чи необхідної допомоги,