які будуть потрібні відчужувачеві у май-бутньому в процесі чинності договору. Проте їх загальний зміст та обсяг визначити у договорі варто.
За невиконання або неналежне виконання умов договору набувач майна несе відповідальність.
Вона полягає в тому, що відчужувач має право відповідно до ст. 428 ЦК України вимагати розірвання договору, якщо набувач майна не виконує узятих на себе обов'язків. За проектом ЦК України право вимагати розірвання договору за наведеною підставою має не тільки відчужувач майна, а й особи, на користь яких укладено договір. У такому разі набуте набувачем за догово-ром довічного утримання майно підлягає поверненню відчу-жувачеві. Витрати набувача майна на утримання відчужувача до розірвання договору з цієї підстави, відшкоду-ванню не підлягають.
Договір довічного утримання може бути розірваний і на вимогу набувача майна (фізичної особи), якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився настільки, що він не може надавати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі обумовлене забезпечення.
При розірванні договору довічного утримання як з першої, так і з другої підстав настають ті самі наслідки — майно повер-тається відчужувачеві, а витрати набувача на забезпечення відчужувача не відшкодовуються.
Договір довічного утримання припиняється також внаслі-док смерті осіб, які отримували утримання. Якщо право на одержання утримання мали кілька осіб, то в разі смерті однієї з них договір припиняється щодо особи, яка померла. Проблемы гражданского права. Сборник статей. Л. 1987 г.
Смерть набувача майна за договором довічного утримання не припиняє договору. Відповідно до ЦК України у разі смерті набувача майна обов'язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких переходить відчуже-ний за договором довічного утримання будинок. За від-сутності у набувача майна спадкоємців або при відмові їх від договору довічного утримання будинок, що був відчужений з умовою довічного утримання, повертається відчужувачеві. ст. 429 ЦК Украъни.
Новий ЦК України зазначену статтю доповнив нормою про те, що якщо у такому разі відчужувач заявить вимогу про повернення майна, договір довічного утримання припиняє-ться. Іншими словами, в разі смерті набувача майна за дого-вором довічного утримання відчужувач цього майна має право вимагати припинення чинності договору, зокрема якщо спадкоємці набувача з тих чи інших причин не влашто-вують відчужувача.
При цьому у проекті ЦК України йдеться не лише про буди-нок або його частину, а й про інше майно, яке може бути пред-метом договору довічного утримання.
Оскільки відповідно до нового ЦК України набувачем майна може бути і юридична особа, то постає питання, яка Доля набутого юридичною особою майна після її ліквідації. За новим ЦК, у разі ліквідації юридичної особи обов'яз-ки за договором довічного утримання переходять до право-наступників юридичної особи, яка уклала договір. У такому разі майно, що було раніше відчужене з умовою довічного утримання, підлягає поверненню відчужувачеві. Отже обов'язки по утриманню відчужувача переходять до право-наступників юридичної особи, а відчужене майно має бути повернуте відчужувачеві.
На нашу думку, цю норму сформульовано невдало. Якщо її треба тлумачити так, як сформульовано, то у такому розв'я-занні цієї проблеми немає логіки. Обов'язки з утримання відчужувача майна переходять до правонаступників юридич-ної особи, а майно має бути повернуте відчужувачеві. В та-кому разі відпадає правова підстава для утримання відчужу-вача майна правонаступниками юридичної особи. Ця норма потребує певного уточнення.
Варто пам'ятати, що у разі смерті набувача майна за дого-вором довічного утримання відмовитися від договору може не тільки відчужувач, а й спадкоємці померлого набувача майна (ст. 429 ЦК). У такому разі майно повертається відчужувачеві. Ця норма збереглася і в новому ЦК України .
Відповідно до нового ЦК України майно, передане набувачеві за договором довічного утримання за погодженням сторін може бути замінене рівноцінним за вар-тістю майном набувача із збереженням усіх обов'язків, які прийняв набувач за укладеним раніше договором.
6. Регулювання договору довічного утримання новим ЦК України
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона -(відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, в замін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Ст. 744 нового ЦК України.
Ст. 745 нового ЦК України регламентує форму договору довічного утримання (до-гляду).
Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір довічного утримання (догляду), за яким пере-дається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.
Сторони в договорі довічного утримання (до-гляду).
Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я.
Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності.
Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок пе-ред відчужувачем є солідарним.
Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.
Особливості укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спіль-ній сумісній власності.
Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду).
У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчуженим на підставі договору довічного утримання (догляду) обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується. ст. 747 нового Цк України.
Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки