Роз’яснення Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю

Міжнародні правові акти про працю Акти Міжнародної Організації Праці, Міжнародний Кодекс Праці

Конституція України як основне джерело трудового права нашої держави.

Державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах:

забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб;

сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;

координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості;

співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;

міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

З метою створення умов для повного здійснення громадянами права на працю держава передбачає:

заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності трудящих, створення нових технологій, заохочення підприємництва, створення малих підприємств і застосування гнучких режимів праці та праці вдома, інші заходи, які сприяють збереженню і розвитку системи робочих місць;

забезпечення прав і інтересів працівників, створення сприятливих умов на виробництві, вдосконалення законодавства про зайнятість населення і працю;

проведення аналітичних та наукових досліджень структури економіки і прогнозування наступних змін якості й розподілу робочої сили;

регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частині залучення і використання іноземної робочої сили в Україні на основі квотування і ліцензування;

сприяння в разі необхідності створенню додаткових робочих місць підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, а також поліпшенню умов праці у суспільному виробництві;

організацію професійної орієнтації.

Література

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР

Кодекс законів про працю України Із змінами і доповненнями за станом на 11 липня 2001 року, внесеними згідно з Законом, N 2620-III, ОВУ, 2001 р., N 30, ст.1354

Закон України “Про зайнятість населення” / Закони України, том 1. – К.: Інститут законодавства, 1996. – С. 252-268

Закон України “Про колективні договори і угоди” / Закони України, том 6. – К.: Інститут законодавства, 1997. – С. 5-11

Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР.//В редакції Закону України N 96-IV від 11.07.2002, ВВР, 2002, N 41, ст. 294

Розпорядження КМУ “Про затвердження заходів щодо реалізації Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні, схваленої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. N 1375” від 23 квітня 2001 р. N 152-р

В.І. Прокопенко. Трудове право України. Підручник, Консум, Харків. 2000р. Стор.160-174; 212-284.

Правове регулювання трудових відносин: закон, мораль, справедливість.//Право України №2, 1998 р., с.66-68.

Трудове право України. Підручник За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. К.: Т-во “Знання”, 2000. — 564 с.

“Ринок праці: зайнятість і безробіття” Пристанева А.А., Київ, 1993 р.