Тема: Гарантії міжнародної законності

Предмет: міжнародне публічне право

План

Вступ

Кінець "холодної" війни не призвів, на жаль, до соціально-економічного прогресу людства. Він швидше поклав початок "холодному" миру. Відображенням цього стали розпад політичних систем та соціальна дестабілізація, як в країнах колишнього Варшавського договору, так і в світі. На сьогодні кожний п'ятий мешканець Землі знаходиться за межею бідності. І якщо стан справ не зміниться, то за життя одного покоління ця цифра збільшиться в 4 рази.

На Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку у Копенгагені (1995 р.) було відмічено складне положення країн, що розвиваються, та країн, що знаходяться на перехідному етапі до ринкової економіки, до яких було віднесено і нашу державу. Їх борг країнам Заходу та кредитно-банківським установам загалом складає 1,4 трлн американських доларів. Ця сума удвічі більша, ніж 10 років тому. Однією з головних ознак останніх 50 років є збройні конфлікти різної інтенсивності як внутрішні, так і зовнішні. За період з 1945 р. до сьогодні день у цих конфліктах загинуло 20 млн осіб. У період з 1988 до 1992 р. з 82 конфліктів - 79 були внутрішніми і носили, в основному, етнічний характер. Звідси і чисельні потоки біженців. За повідомленням Міжнародної організації з проблем міграції, контрабанда мігрантів найчастіше приносить прибутки не менші, ніж незаконна торгівля наркотиками. Наведені вади суспільства є найсприятливішим середовищем для злочинності. Держави, до обов'язків яких входить організація боротьби зі злочинністю, вже не в змозі самостійно боротися з цим явищем, яке перетинає їх кордони. Вони вимушені співпрацювати і надавати одне одному правову допомогу у кримінальних справах. У такій складній ситуації є досить відчутні недоліки такої співпраці, серед них, зокрема, відсутність правової бази, що використовуються правопорушниками для вчинення та приховання слідів злочинів міжнародного характеру. Отже сучасний період розвитку злочинності у світі свідчить про зростання міжнародного фактора в її структурі. Лише в Берліні діє близько 100 експерно-імпортних компаній зі встановленими зв'язками з організованими злочинними синдикатами з країн СНД . Характерними ознаками сучасної злочинності є:

Проблемі організації боротьби зі злочинністю у міжнародному масштабі приділяється посилена увага з боку міжнародних організацій та лідерів країн, зокрема Радою Європи та ООН. Надзвичайно велике значення для боротьби з незаконною торгівлею наркотичними та психотропними речовинами відіграє Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, прийнята 1988 р. Швидко розвивається співпраця в цій галузі і в межах СНД. У серпні 1992 р. усі держави-члени СНД, а також Грузія підписали Угоду про взаємодопомогу міністерств внутрішніх справ у сфері обміну інформацією, а вже в січні 1993 р. в Мінську країни Співдружності (крім Азербайджану) підписали Конвенцію про правову допомогу і правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ. Це питання неодноразово піднімали керівники багатьох держав. У виступі на розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України Президент України Л.Д. Кучма зазначав: "Тими силами, засобами, які застосовуються зараз, злочинність неможливо взяти під контроль, а тим більше здолати".

1. Право, закон, визначення…

Однією із проблем боротьби зі злочинністю міжнародного плану, вирішення якої дає можливість виробити єдиний підхід з боку різних країн, є уніфікація кримінального законодавства. Адже не існує єдиного підходу навіть до основоположного поняття кримінального права - злочину. Як відомо, у внутрішньодержавному кримінальному праві існує два підходи до визначення цього терміну - формальний та матеріальний. Формальний підхід застосовується здебільшого в англо-саксонській системі права. У кримінальному праві Великої Британії взагалі не визначено поняття злочину. У ст. 64 Кримінально-правового Акта роз'яснюються лише такі терміни:

Злочин, за яким виноситься обвинувальний (виправдовувальний) вирок, означає злочин, вчинений дорослою, осудною особою, якщо ця справа не може бути розглянута інакше, ніж в судовому порядку.

Злочин, що переслідується в порядку сумарного провадження, означає злочин у випадку вчинення його дорослим, що підлягає розгляду лише у порядку сумарного провадження.

Злочин, що підлягає розгляду в судовому або іншому порядку, може означати злочин, вчинений дорослою особою, яка переслідується в порядку сумарного провадження або з винесенням обвинувального (виправдовдовувального) вироку.

У статті 1 КК Швеції, законодавство якої відносять до конти-нентальної системи права, зазначено, що "Злочином є акт, за яким слідує покарання, передбачене цим кодексом". У нашому ж законодавстві поняття злочину визначено так: "передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння, що посягає на суспільний лад України, його політичні та економічні системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок". Однак, неможливо застосовувати кримінальне законодавство різних країн до злочинів міжнародного характеру. Тобто існує необхідність уніфікувати норми кримінального права різних країн. І передусім необхідно виробити уніфіковану форму міжнародних актів, в яких би не лише зазначалося вказувалося діяння, а й види покарань за ці діяння.

Велику роль в організації та координації боротьби з міжнародною злочинністю відіграє Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). У своїх деклараціях Інтерпол неодноразово закликає до створення "універсального кримінального законодавства", становлення "інтернаціональної кримінальної юрисдикції". Цілком зрозуміло, що поняття "злочин", як і поняття "кримінальне право" мають насамперед внутрішньодержавне походження. Ними визначають найважкіші та небезпечніші