Чи мають правоохоронні органи відповідний підрозділ, до компетенції якого входить повернення викраденого автотранспорту власникові?

Чи належить до компетенції суду надання дозволу на повернення автотранспорту? Якщо так, то чи обов'язково мати дозвіл суду на повернення автотранспорту?

Які документи необхідно подати власникові автотранспорту для його повернення?

Чи є певні обмеження щодо термінів повернення викраденого автотранспорту? Які особливості чинного законодавства з цього питання?

Чи е у законодавстві певні умови, за яких транспортний засіб не повертається власникові?

З якими державами укладені двосторонні угоди та конвенції про повернення викраденого автотранспорту?

Якщо транспортний засіб був викрадений в одній країні, а пізніше вилучений в іншій, то для його повернення законному власникові необхідно виконати певні дії, враховуючи особливості національного законодавства, яке регулює ці питання.

Саме на ці питання намагається відповісти підготовлений і узагальнений НЦБ Інтерполу в Україні матеріал.

Австрія

Автотранспорт може бути вилучений, якщо встановлено, що він був викрадений або незаконно привласнений, а також у разі наявності рішення суду, як це зазначено в § 143 Кримінально-процесуального кодексу Австрії.

Особу власника викраденого транспортного засобу та його місцеперебування встановлюють каналами НЦБ Інтерполу в Австрії.

Відповідальність за збереження вилученого автотранспорту несуть державні органи або приватні компанії. Його збері ­ гання тягне за собою матеріальні збитки, які відшкодовує за ­ конний власник. У подальшому він може стягнути їх зі злочинця в регресному порядку. В поліції Австрії є відповідний підрозділ, до компетенції якого входить повернення викраденого автотранспорту.

Питання про повернення автотранспорту його законному власникові належить до компетенції суду. Але такий дозвіл непотрібен тоді, коли особа власника не викликає підозри. В цьому разі транспортний засіб повертає поліція безпосередньо з того місця, де він зберігався.

Для повернення автотранспорту власник подає документи, які засвідчують право власності, та копію заяви про крадіжку (за можливості з підтвердженням її дійсності та перекладом державною мовою). Якщо транспортний засіб забирає представник власника, то він повинен мати при собі документи, які б підтверджували його повноваження.

Певних обмежень щодо термінів повернення викраденого автотранспорту немає. Згідно з § 22 Кримінального кодексу Австрії транспортний засіб вилучають тільки уповноважені на те посадові особи. Судові вимоги щодо наявності доказів зазначені у § 143 Кримінально-процесуального кодексу Австрії.

Австрійські закони досить вузько визначають поняття добросовісного набуття права власності на речі. Відповідно до § 22 Цивільного кодексу Австрії в разі купівлі автотранспорту на аукціоні або у продавця, наділеного певними повноваженнями, транспортний засіб попередньому власникові не повертається.

Австрія - член Європейської конвенції про екстрадицію та взаємну правову допомогу уклала угоди з Італією, Німеччиною, Швейцарією. В окремих випадках процедура передачі може регулюватися взаємною одноразовою домовленістю.

Азербайджан

У законодавстві Азербайджану немає положень щодо повернення викраденого автотранспорту, який був виявлений на території країни, законному власникові. Проте на практиці існують способи вирішення цієї проблеми в рамках чинного законодавства.

Якщо встановлено, що транспортний засіб придбаний на території Азербайджану без порушень чинного законодавства, позов до суду подає попередній власник автотранспорту. По ­ зивач звертається до суду за місцем проживання покупця з вимогою вилучити викрадений автотранспорт та повернути його законному власникові. При цьому додає копії документів, які доводять право власності на транспортний засіб, а також витяги з документів про факт крадіжки, копію лізингової угоди, документи про страхування тощо, які мають бути перекладені азербайджанською мовою та нотаріально завірені. Щодо термінів подання позову діють обмеження-три роки з часу вилучення автомобіля.

Якщо транспортний засіб не є доказом у конкретній кримі ­ нальній справі, то після її слухання за рішенням слідчого, прокурора або суду його повертають власникові.

У разі, коли право власності на транспортний засіб набуто з порушенням законодавства, слідчий або прокурор має право порушити кримінальну справу. Це вплине на розгляд цивільного позову про реституцію транспортного засобу. Якщо кри ­ мінальну справу не було порушено, то питання розглядається в порядку, зазначеному вище.

Бельгія

Усі викрадені та незаконно привласнені транспортні засо ­ би, які використовувались при вчиненні злочину, вилучаються. Транспортні засоби, відомості про які поширені каналами Інтерполу або зазначені в мережі Шенгенської інформаційної системи Sis-Sіrеnе, також підлягають вилученню, якщо така вимога вказана у запиті.

При виявленні транспортного засобу, зазначеного у мережі Sis, система Sіrеnе повідомляє про це поліцейські органи, до компетенції яких входить розкриття таких злочинів. Вони, в свою чергу, сповіщають про це власника. Якщо транспортний засіб не зазначений у мережі Sis, аналогічним порядком використовують канали Інтерполу.

За загальним правилом вилучений транспортний засіб має бути зареєстрований у територіальному кримінальному суді за місцем його виявлення, так само як і той, що використовувався під час вчинення злочину. Проте викрадений або незаконно привласнений транспортний засіб з дозволу прокурора може зберігатися поліцією в державних (муніципальних) або в приватних гаражах, поки не буде повернений власникові. В деяких випадках, через неможливість транспортування, залишається там, де був виявлений.

Якщо транспортний засіб зберігався приватною компанією, то збитки сплачує власник або його страхова компанія. Але власник може подати регресний позов до викрадача, якщо останній буде встановлений.

Поліція не має відповідного підрозділу, до компетенції якого входить повернення викраденого автотранспорту.

Прокурор або суд (у разі, коли транспортний засіб є доказом у кримінальній справі) залежно від обставин можуть надати дозвіл на повернення транспортного засобу законному власникові.

Надання такого дозволу теоретично не входить до компетенції суду, крім випадків, коли транспортний засіб вилучений як доказ у кримінальній справі і має бути переданий поліції іншої держави у зв'язку з проведенням нею розслідування (підстави обумовлені двосторонніми договорами про