Кримінальна відповідальність за хуліганство

Зміст

Вступ

Тема даної дипломної роботи – „Кримінальна відповідальність за хуліганство”.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з особливостями кваліфікації, визнання та відповідальності за хуліганство. Дана робота також має на меті допомогти набути основ фундаментальних знань, що стануть підґрунтям у вивченні даного питання, у правильному розумінні приписів чинного законодавства та правової практики.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз нормативних та наукових джерел, присвячених проблемам кваліфікації злочинів проти громадського порядку;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної дипломної роботи.

Актуальність обраної теми дипломної роботи полягає в тому, що хуліганство — один з небезпечних і ду-же поширених злочинів проти громадського порядку і у зв'язку з цим особливого практичного значення на-буває більш чітке і конкретне визначення хуліганства як кримінально-караного діяння, передбаченого ст. 296 КК, шляхом розкриття якомога більшої кількості його специ-фічних ознак та призначення покарання за цей злочин. Хуліганство як злочин дійсно грубо порушує громад-ський порядок, і в ньому проявляється відверта зневага до суспільства.

Предметом дослідження в курсовій роботі виступають злочини проти життя і здоров’я особи, а об’єктом дослідження є саме умисне вбивство при обтяжуючих обставинах.

Структура роботи розроблена з урахуванням стандартних вимог до курсових робіт і містить наступні структурні елементи:

Вступ

Основна частина, яка містить 3 розділи.

Висновки

Список використаних джерел.

В роботі розкриті наступні питання: поняття та сутність хуліганства; проблеми кваліфікації хуліганства; особливості кримінальної відповідальності за хуліганство тощо.

При написанні курсової роботи автором були використані: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, інші закони та нормативні акти, підручники, монографії, періодичні видання, аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів з кримінального права тощо. Особливу увагу автор приділив аналізу Науково-практичного коментаря до Кримінального кодексу України Мельника, Яценка, Потебенька, Матишевського та інших, а також Науково-практичному коментарю С. Яценка.

1. Основні поняття: кримінальна відповідальність, хуліганство

1.1 Поняття, сутність та підстави для кримінальної відповідальності

У кримінальному законі поняття "кримінальна відповідальність" не розкривається, хоча і вживаєть-ся досить широко. Тільки в Загальній частині КК ці слова вжито в назвах двадцяти статей.

У теорії кримінального права це поняття трактуєть-ся по-різному. У загальному вигляді позиції криміна-лістів щодо змісту кримінальної відповідальності можна представити так:

а) як обов'язок особи не вчиняти злочинів;

б) як обов'язок особи відповідати згідно за-кону за вчинений злочин;

в) як реальний процес такої відповідальності. Існують й інші точки зору щодо по-няття кримінальної відповідальності, в яких певним чином поєднуються наведені вище позиції.

Видається, що кожна з окреслених точок зору так чи інакше відображає зміст кримінальної відповіда-льності. У той же час таке відображення не є по-вним.

Етимологічне розуміння терміну "відповіда-льність" означає покладений на когось обов'язок відповідати за вчинки, бути відповідальним за щось. Тобто кримінальна відповідальність, як різновид юридичної відповідальності, означає, що особа має бути відповідальною за свою поведінку, яка зумов-лена вимогами кримінального закону.

Отже, кримі-нально-правові норми зобов'язують особу вести себе певним чином. Інакше кажучи, кримінальна відповідальність - це обов'язок особи, покладений на неї кримінальним законом, не вчиняти злочинів.[19,c. 71]

Така позиція повною мірою узгоджується з філо-софсько-соціологічним розумінням поняття відпові-дальності як такого, що відображає об'єктивний, історично конкретний характер взаємовідносин між особою, колективом, державою з точки зору усвідо-мленого здійснення взаємних вимог, що пред'явля-ються до них. Вона ґрунтується і на положеннях кримінального закону. Так, вживання в КК терміну "Закон про кримінальну відповідальність" свідчить про те, що кримінальна відповідальність встановлю-ється (породжується) саме законом (нормами КК).

Серед завдань КК (ст. 1 КК) названо і запобігання і Злочинам, яке здійснюється шляхом визначення кола злочинів та покарань за них. Метою покарання (ст. 50 КК) також визначено запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими осо-бами. Таким чином, законом особа зобов'язується до бажаної правомірної поведінки. Невчинення особою злочинів (правомірна поведінка) говорить про реалізацію положень кримінального закону у відповідно-сті до його вимог. Така поведінка особи отримала назву позитивної кримінальної відповідальності. Вона реалізується в рамках кримінально-правових відносин. Дотримання громадянами вимог закону гарантує їм право на особисту недоторканність. Від-повідною цьому має бути і поведінка відповідних службових осіб, насамперед працівників правоохо-ронних органів. Вони зобов'язані діяти відповідно до вимог Конституції України - утверджувати й забез-печувати права й свободи людини, що визнано голо-вним обов'язком держави, і мають право діяти лише в рамках закону. Дотримання вимог закону зазначе-ними суб'єктами і є гармонічною реалізацією пози-тивної кримінальної відповідальності.

Позитивна кримінальна відповідальність вклю-чає в себе об'єктивні та суб'єктивні ознаки. До об'-єктивних слід відносити наявність кримінально-правових встановлень (дозволів та заборон) і від-повідну їм (правомірну) поведінку суб'єкта. До су-б'єктивних - обов'язок суб'єкта діяти відповідно цим встановленням. Позитивна кримінальна відпо-відальність реалізується в рамках кримінально-правових відносин.

Правомірна поведінка суб'єктів не вичерпує зміст кримінальної відповідальності в повному обсязі. Порушення кримінально-правових заборон накладає на суб'єкта обов'язок піддатися дії кримінально-правових заходів та реально перетерпіти передбаче-ні в законі міри впливу. Обов'язок суб'єкта бути від-повідальним за вчинений ним злочин і перетерпіти передбачені законом міри — це негативна або рет-роспективна (відповідальність за минулу негативну поведінку) кримінальна відповідальність.

Негативна (ретроспективна) кримінальна відпові-дальність характеризується:

а) наявністю криміна-льно-правових заборон;

б) вчиненням діяння, перед-баченого КК, що містить склад злочину;

в) реальним перетерпінням заходів, передбачених КК (об'єктивні ознаки), та

г) обов'язком особи, яка вчинила діяння, передбачене КК, що містить склад злочину, піддати-ся заходам кримінально-правового характеру (су-б'єктивна ознака).

Реалізується ретроспективна кримінальна відпо-відальність у рамках кримінально-правових, кримі-нально-процесуальних та кримінально-виконавчих відносин.

Зміст кримінально-правових