Судимість за вбивство з хуліганських мотивів не є кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 296 КК.

Перелік кваліфікуючих ознак злісного хуліганства в ч. 2 ст. 296 КК є вичерпним. Ніякі інші обтяжуючі відпові-дальність обставини (наявність у діях винного кількох епізодів хуліганських дій, вчинення хуліганських дій гру-пою осіб тощо) не можуть бути підставою для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 296 КК.

Згідно з'принципом повноти осудності (інкримінування), коли скоєне характеризується кількома кваліфікуючими ознаками (наприклад, особливою зухвалістю і опором осо-бам, які припиняли хуліганські дії), всі вони повинні бути поставлені за вину при кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 296 КК і зазначені в процесуальних документах.

Ці вимоги особливо важливі для слідчого та для органів дізнання, якщо згідно із ст. 112 КПК у справі проводи-лось дізнання, оскільки суд не вправі без повернення справи на додаткове розслідування вказувати у вироку кваліфі-куючі ознаки хуліганства, які не були пред'явлені особі органами попереднього слідства чи дізнання.[17,c.335]

Вчинення особою в різний час двох і більше діянь, від-повідальність за які передбачена різними частинами ст. 296 КК, кваліфікується як сукупність злочинів — кожне з діянь кваліфікується окремо, самостійно. Але якщо особа вчинила два або більше злочинів, передбачених однією ча-стиною ст. 296 КК, то діяння кваліфікується як один зло-чин, тобто вчинення двічі злісного хуліганства кваліфіку-ється і карається як один злочин. Такий недолік виникає внаслідок того, що ст. 296 КК не передбачає посилення відповідальності за повторне хуліганство.

Злісне хуліганство кваліфікується у багатьох випадках за сукупністю з іншими злочинами.

Погроза вбивством, насильством чи знищенням майна щодо судді або народного засідателя, а так само щодо їх близьких родичів у зв'язку із здійсненням суддею чи на-родним засідателем правосуддя, якщо вона поєднана з гру-бим порушенням громадського порядку і явною неповагою до суспільства, кваліфікується за сукупністю статей «хуліганство» і «погроза вбивства».

Образа працівника правоохоронного органу (прокурора, слідчого тощо), члена громадського формування або вій-ськовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громад-ського порядку, а так само образа судді, народного засі-дателя у зв'язку з їх діяльністю по здійсненню правосуддя, якщо вона поєднана з грубим порушенням громадського по-рядку і явною неповагою до суспільства, слід кваліфікувати за ст. 296 КК і відповідними статтями КК.

3.3 Особливо злісне хуліганство

Особливо злісним називається хуліганство, передбачене ч. 1 чи ч. 2 ст. 296 КК, при вчиненні якого винний за-стосовував чи пробував застосувати вогнепальну зброю, ножі, кастети чи іншу холодну зброю, а також інші пред-мети, спеціально пристосовані для нанесення тілесних уш-коджень (ч. З ст. 296 КК).

Таким чином, особливо злісне хуліганство має всі оз-наки злочинів, передбачених ч. 1 або ч. 2 ст. 296 КК, і додатково характеризується використанням або спробою використати спеціальні знаряддя вчинення злочину.

Закон виділяє три групи таких знарядь:

1) вогнепальна і холодна зброя;

2) ножі;

3) інші предмети, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень.

За своїми юридичними властивостями ці предмети, як знаряддя злочину, поділяються на дві групи:—

всі види вогнепальної та холодної зброї (застосування чи спроба застосувати ці предмети в процесі хуліганства за-вжди є підставою для кваліфікації діяння за ч. З ст. 296 КК);—

інші предмети (застосувуання чи спроба застосувати ці предмети в процесі хуліганства дає підстави для квалі-фікації діяння за ч. З ст. 296 КК лише у тих випадках, коли ці предмети були винним заздалегідь спеціально при-стосовані для нанесення тілесних ушкоджень).

Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що спеці-ально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень визнаються такі предмети, які винний пристосував для цієї мети заздалегідь або під час вчинення хуліганських дій, а так само предмети, які хоч і не піддавались будь-якій попередній обробці, але були спеціально підготовлені вин-ним для тієї ж мети.

Можуть бути визнані спеціально пристосованими для за-подіяння тілесних ушкоджень і предмети господарсько-по-бутового призначення, спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова гра-ната, а також інші подібні засоби, якими можна заподіяти тілесні ушкодження і застосування чи спроба застосувати які дає підстави кваліфікувати хуліганство як особливо злісне за ч. З ст. 296 КК.

Застосування або спроба застосувати предмети, знайдені на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, не може бути підставою для кваліфікації діяння за ч. З ст. 296 КК.

Застосування чи спроба застосувати при вчиненні хулі-ганських дій вогнепальну зброю, будь-які ножі, кастети чи іншу холодну зброю, а так само інші предмети, спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, є під-ставою для кваліфікації злочину за ч. З ст. 296 КК не лише в тих випадках, коли винний за їх допомогою за-подіяв або намагався заподіяти тілесне ушкодження, а й тоді, коли використання зазначених предметів під час ху-ліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

До першої групи належать усі види вогнепальної зброї (нарізної і гладкоствольної) не тільки заводського, а й кустар-ного виробництва. Вогнепальною визнається зброя, яка при-значена для ураження живої цілі з використанням енергії по-рохових газів і яка не має іншого господарського призначення.

Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що пнев-матична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пісто-лети, ракетниці, а також вибухові пакети та інші іміта-ційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути від-несені до вогнепальної зброї3.

До першої групи належать і всі