Крім того, до першої групи належать і будь-які ножі незалежно від того, чи є вони холодною зброєю. Така за-конодавча оцінка суспільної небезпечності застосування чи спроби застосувати в процесі хуліганських дій будь-якого ножа зумовлена тим, що, як свідчить практика, у багатьох випадках вчинення хуліганства, кваліфікованого за ч. З ст. 296 КК, використовувалися ножі, які не були визнані хо-лодною зброєю. Та й об'єктивно суспільна небезпечність застосування ножа при вчиненні хуліганських дій не за-лежить від довжини його леза, зручності користування ним та інших його технічних властивостей. Тому застосування чи спроба застосувати будь-який ніж під час хуліганства дає підстави для кваліфікації злочину за ч. З ст. 296 КК. Звідси випливає висновок, що у ст. 296 КК всі ножі при-рівняні до холодної зброї, тобто хуліганство, вчинене із застосуванням ножа, хоч би й не віднесеного до холодної зброї, кваліфікується за ч. З ст. 296 КК.

Разом з тим відповідальність за особливо злісне хуліган-ство настає за умови, що винний застосував при вчиненні цього злочину ніж чи спробував його застосувати, чим створив реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян1.

Якщо винний, маючи при собі ніж, його не застосував як колюче-ріжуче знаряддя і не мав наміру застосовувати, а лише демонстрував його чи погрожував ножем, то такі дії не визнаються особливо злісним хуліганством і не мо-жуть кваліфікуватися за ч. З ст. 296 КК.

Наприклад, безпідставно були кваліфіковані за ч. З ст. 296 КК дії М., який, будучи у нетверезому стані, за-важав роботі сільського сходу — стукав у двері клубу, кричав, демонстрував ніж завідуючому клубом Т., який не пускав його до клубу.

Судова колегія Верховного Суду України, розглянувши справу, вказала, що відповідальність за особливо злісне хуліганство настає за умови, якщо в ході хуліганських дій винний застосував чи намагався застосувати ніж. Як встановлено у справі, М. цього не робив і не створював ре-альної загрози для життя чи здоров'я Т. Демонстрація но-жа не може бути підставою для кваліфікації дій винного за ч. З ст. 296 КК. Тому судова колегія перекваліфікувала дії М. на ч. 2 ст. 296 КК (Див.: ухвала судової колегії Верховного Суду України від 9 січня 1986 р. в справі Б. // Практика... — С. 196—197.)

Діяння кваліфікується як особливо злісне хуліганство за ч. З ст. 296 КК лише у випадках, коли винний застосував ніж як колюче-ріжуче знаряддя, тобто за його прямим призначенням. Коли ж винний не використовував і не на-магався використати колюче-ріжучі властивості ножа, а діяв, використовуючи ніж, як звичайний предмет, не від-криваючи леза, затиснувши, наприклад, ніж у руці, то не-має підстав кваліфікувати його дії за ч. З ст. 296 КК. У такому випадку винний використовує ніж як будь-який інший (спеціально не пристосований) предмет для поси-лення удару, а не як колюче-ріжуче знаряддя, тоді як ч. З ст. 296 КК передбачає застосування ножа за його прямим призначенням.

Коли під час хуліганських дій ніж застосовував один із співучасників злочину, а інші не знали про застосування ним ножа, то за ч. З ст. 296 КК кваліфікуються дії лише того із співучасників, який сам безпосередньо застосовував ніж для заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, а та-кож тих співучасників, умислом яких охоплювалося засто-сування ножа при вчиненні цього злочину.

Необгрунтоване, наприклад, були кваліфіковані за ч. З ст. 296 КК дії К., який спільно з Ф. побив X., причому Ф. приставляв до горла потерпілої ножа. Цими діями по-терпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження без роз-ладу здоров'я. Президія міського суду, розглянувши спра-ву, вказала, що сам К. ніж під час хуліганських дій не застосовував, він навіть не знав про такий намір спів-учасника Ф. За таких обставин застосування ножа Ф. тре-ба розглядати як ексцес виконавця, а дії К. кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК(Див.: постанову президії Київського міського суду від 23 лютого 1986 р. в справі К. // Практика... — С. 200.).

Другу групу становлять предмети (будь-які) незалежно від їх фізичних властивостей і господарського чи іншого призначення, які були заздалегідь пристосовані винним для заподіяння тілесних ушкоджень. Спеціально пристосовани-ми для заподіяння тілесних ушкоджень визнаються такі пред-мети, які винний пристосував для такої мети заздалегідь або під час вчинення хуліганських дій, а так само предме-ти, які хоч і не піддавалися будь-якій попередній обробці, але були спеціально підготовлені винним для тієї ж мети(Див.: п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня
1991 р. // Постанови... — С. 172.)

Пристосувати — значить зробити предмет більш зруч-ним для його використання і надати йому більшої ударної сили чи уражаючого ефекту. Такими, що були спеціально пристосованими, визнаються камінь чи гиря на тросі (мо-тузці), гумовий шланг з металевим кінцем, металевий прут, горло розбитої пляшки і т. ін.

Предмети, що їх використав винний під час хуліган-ських дій, але які не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, не дають підстав квалі-фікувати їх застосування як особливо злісне хуліганство. Наприклад, безпідставно були кваліфіковані за ч. З ст. 296 КК дії Ч., який на зауваження В. вдарив його піджаком