Хуліганство визнається злісним за ознакою його рецидиву, тоб-то це вчинення хуліганства особою, яка раніше була судима за будь-яке хуліганство, за умови, що судимість з неї не знята і не погаше-на. Хуліганські дії, поєднані з активним опором — це протидія пред-ставникові влади або представникові громадськості, які виконують обов'язки з охорони громадського порядку. Такі дії, у тому числі по-єднані з насильством чи погрозою його застосування до цих осіб, не вимагають додаткової кваліфікації за злочини проти авторитету ор-ганів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єд-нань громадян. Винятком є лише опір, поєднаний з таким насиль-ством, що містить ознаки ще й іншого більш тяжкого злочину (на-приклад, ч. 2 ст. 121). У тих випадках, коли опір має місце після припинення хуліганства як протидія затриманню, він не може бути ознакою злісного хуліганства і такі дії мають кваліфікуватися за су-купністю злочинів.

У частині 4 ст. 296 передбачена відповідальність за дії, визначе-ні частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Про вогнепальну і холодну зброю йшлося при аналізі ст. 263. Однак до вогнепальної зброї, використання якої утворить склад такого хуліганства, відноситься не тільки стрілецька зброя військового і спортивного зразка, а й гладкоствольні мисливські рушниці тощо.

Під іншими предметами, спеціально пристосованими для нане-сення тілесних ушкоджень, слід розуміти не тільки предмети, зазда-легідь спеціально оброблені, пристосовані для цих цілей, як, напри-клад, заточена велосипедна спиця, а й елементарно пристосовані під час вчинення хуліганських дій (наприклад, відламана і використана частина антени радіоприймача). Ними можуть бути і будь-які пред-мети, що не піддавалися ніякій обробці, але були заздалегідь підго-товлені винним для використання (столовий ніж, молоток, викрут-ка, шило, газовий пістолет тощо). Використання предметів, які були випадково підібрані на місці вчинення хуліганських дій, не утворить передбаченого ч. 4 ст. 296 хуліганства. Під застосуванням зброї та інших предметів розуміють не тільки їхнє реальне застосування, а й погрозу такого застосування. Однією з обов'язкових ознак такого хуліганства є використання зброї та інших зазначених предметів для заподіяння шкоди здоров'ю людей. Вчинення хуліганських дій з використанням цих предметів, наприклад, для пошкодження майна, лісових насаджень, проти тварин не утворить складу цього виду ху-ліганства. Кваліфікація вчиненого в цих випадках має наставати за частинами 1, 2 чи 3 ст. 296, а якщо ці дії містять ознаки інших більш тяжких злочинів, то додатково і за ці злочини. Нанесення при хуліганстві тяжкого тілесного ушкодження тягне за собою відпові-дальність за сукупністю цих злочинів.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 296 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 296 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбав-лення волі на строк до чотирьох років; за ч. З ст. 296 — позбавлен-ня волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 4 ст. 296 — позбав-лення волі на строк від трьох до семи років.

Література

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР

Кримінально-процесуальний Кодекс України (Затверджений Законом від 28.12.60 ВВР, 1961, N 2 ст. 15). В редакції закону N 488-IV ( 488-15 ) від 06.02.2003

Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341—ІІІ

Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст.1122 ). В редакції Закону України N 552-IV ( 552-15 ) від 20.02.2003.

Кримінальний кодекс України ( Затверджений Законом від 28.12.60 №2000-05,ВВР, 1961, N 2. ст.14. В редакції Закону України N 1587-III від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.183

Закон України „Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за хуліганство і завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян” від 7 березня 2002 року N 3075-III.//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 30, ст.206

Постанова ПВС України N 3 від 28.06.91 „Про судову практику в справах про хуліганство” (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93; N 12 від 03.12.97 )

Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. — Днепропетровск, 1992. — 168 с.

Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлен-ня у вину. — К., 1996.

Гальченко Ф., Матышевский П., Яценко С. Квалификация хули-ганства // Сов. юстиция. — 1972. — № 13.

Даньшин И.Н. Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву. — Харьков, 1971. — 192 с.

Игнатов А. Квалификация злостного хулиганства // Сов. юсти-ция. — 1972. — № 4.

Игнатов А. Квалификация умышленных убийств из хулиганских побуждений и с особой жестокостью // Сов. юстиция. — 1975. — № 18.

Игнатов А. Хулиганство и преступления против личности // Сов. юстиция. — 1973. — № 6.

Игнатов А.Н. Спорные вопросы квалификации хулиганства // Сов. юстиция. — 1967. — № 16.

Коржанский Н.И. Квалификация хулиганства. — Волгоград, 1989. — 56 с.

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., Юрінком Інтер, 1998. – 416 с.

Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина загальна. Курс лекцій. — К., 1996. — 336 с.

Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник / Александров Ю.