Вчинення злочинів проти особи з хуліганських мотивів кваліфіку-ється за сукупністю з хуліганством, За сукупністю зло-чинів слід кваліфікувати також необережне вбивство, вчинене під час хуліганства.

На підставі змісту цих головних ознак злочин, перед-бачений ст. 296 КК, можна визначити як не зумовлене зовнішніми обставинами грубе порушення громадського спокою ї громадської моральності, вчинене з хуліганських спонукань.

2. Хуліганство як вид злочину проти громадського порядку

2.1 Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку

Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу запо-діяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя суспільства. Сукупність цих відносин і є родовим об'єктом зазначених злочинів.

Громадський порядок — це сукупність суспільних відносин, що забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспіль-не корисної діяльності, відпочинку, побуту і нормальної діяльності підприємств, організацій, установ у цій сфері. Суспільна мораль-ність — це погляди, уявлення і правила, що визначають поведінку, духовні та моральні якості, необхідні людині в суспільстві, та відпо-відні правила, що визначають умови нормального громадського жит-тя людей.

Тому злочини проти громадського порядку та моральності мож-на визначити як умисні суспільно небезпечні посягання на громад-ський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність. Виходячи з безпосередніх об'єктів ці злочини можуть бути поділені на два види:

1) злочини проти гро-мадського порядку (групове порушення громадського порядку — ст. 293, масові заворушення — ст. 294, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, — ст. 295, хуліганство - ст. 296);

2) злочини проти суспільної моральності (наруга над моги-лою — ст. 297, нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури — ст. 298, жорстоке поводження з тваринами ст. 299, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, — ст. 300, ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів ст. 301, створення або утримання місць розпусти і звідництво — ст. 302, проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією — ст. 303, втягнення неповнолітніх у злочинну діяль-ність — ст. 304).

У свою чергу, злочини проти суспільної моральності можна по-ділити на три види:

1) посягання на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства (стат-ті 297, 298, 299 і 300);

2) посягання на основні принципи мораль-ності у сфері статевих відносин (статті З01, 302 і 303);

3) посягання на основні принципи моральності у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, частини 2 і 3 ст. 300, части-ни 2 і З ст. З01, ч. З ст. 302, ч. З ст. 303, ст. 304 ).

Розглянемо більш детально основні злочини проти громадського порядку.

Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Стат-тя 293 цей злочин визначає як організацію групових дій, що призве-ли до грубого порушення громадського порядку або суттєвого пору-шення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях.

Об'єктом цього злочину є громадський порядок у тій його сфе-рі, що пов'язана з суспільними відносинами, які забезпечують об-становку суспільного спокою і поведінку громадян, що відповідає за-конові, у різних сферах соціального спілкування. Особливість цього злочину полягає в тому, що він спричиняє суттєве порушення робо-ти транспорту, підприємств чи організацій. Тому, крім громадського порядку, злочин посягає і на додатковий об'єкт — нормальну діяль-ність транспорту, підприємств, установ чи організацій.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає в організації групо-вих дій або в активній участі в таких діях. Під організацією групових дій слід розуміти як безпосереднє створення групи, так і органі-зацію вчинення таких дій або керівництво ними. Під активною учас-тю слід розуміти інтенсивну участь у групових діях. Прикладом ак-тивної участі є заклики до громадян не виконувати вимоги представ-ників влади, непокора їх розпорядженням, створення значних пере-шкод для нормальної роботи підприємств, організацій, блокування руху транспорту тощо. Цей злочин вважається закінченим, якщо та-кі дії спричинили грубе порушення громадського порядку або суттє-ве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи органі-зації. Грубим визнають таке порушення громадського порядку, що заподіює останньому істотну шкоду, значно порушує обстановку суспільного спокою чи нормальну роботу підприємств, установ чи організацій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єкт цього злочину — спеціальний. Відповідальності підля-гають тільки організатори й активні учасники, які досягли 16-річно-го віку.

Склад цього злочину слід відмежовувати від масових завору-шень (ст. 294) і від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч. 2 ст. 296). Дії, передбачені ст. 293, вчиняються не натовпом, а учас-никами окремої групи людей, і не супроводжуються погромами, під-палами, насильством над особою й іншими діями підвищеної небез-пеки. Відсутність мотивів, що виражають явну неповагу до суспіль-ства, відрізняє цей злочин від хуліганства, вчиненого групою осіб, для якого такі мотиви обов'язкові.

Покарання за злочин: за ст. 293 — штраф до п'ятдесяти неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Масові заворушення (ст. 294). Згідно зі ст. 294 масовими за-ворушеннями визнаються організація таких заворушень, що супро-воджувалися насильством над особою, погромами, підпалами, зни-щенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуван-ням зброї або інших предметів, що використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є громад-ський порядок, тобто ті суспільні відносини, що забезпечують умови нормального функціонування державних і громадських структур, нормальний ритм суспільного життя, роботи і спокою