караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. (Із змінами, внесеними Законом від 7 березня 2002 р. // КК. - 4 квітня 2002 р,).

1. Ст. 296 значно звужує поняття кримінальне караного хуліганства порівняно з ст. 206 КК 1960 р. Чинний КК декриміналізує дії, які за КК 1960 р. карались як просте хуліганство, яке за змістом не відзначалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Особлива зухвалість, як і винятковий цинізм із кваліфікуючих ознак хуліган-ства перетворились у його альтернативні конститутивні (конструктивні), тобто обов'я-зкові ознаки.[22, c. 680]

Чинний КК диференціює відповідальність за хуліганство у чотирьох частинах ст. 296 залежно від відсутності чи наявності певних кваліфікуючих чи особливо кваліфікуючих ознак, серед яких новою ознакою є вчинення хуліганства групою осіб (ч. 2 ст. 296). Зазнав змін і перелік знарядь, використовуваних для вчинення найтяжчого виду хуліганства, пе-редбаченого ч. 4 ст. 296 (раніше це було особливо злісне хуліганство, передбачене ч. З ст. 206 КК 1960 р.): він не містить вказівки на ножі як самостійне знаряддя вчинення цього злочину. Якщо ніж не є холодною зброєю, він може бути знаряддям вчинення цього виду хуліганства лише за умови, що підпадатиме під поняття "іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень". По-няття інших предметів набуло в чинному КК ширшого змісту - такими предметами нині є не лише спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень (як про це говори-лось у ч. З ст. 206), а й заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень. В ч. 4 ст. 296 говориться лише про застосування знарядь вчинення злочину, тоді як у ч. З ст. 206 говорилось і про спробу їх застосування.

Хуліганство може становити собою злочин трьох категорій залежно від ступеня тя-жкості: злочин невеликої тяжкості - ч. 1 ст. 206, злочин середньої тяжкості - ч. ч. 2 і З ст. 296, тяжкий злочин - ч. 4 ст. 296 (ч. ч. 2, 3, 4 ст. 12).

2. Безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок в частині забезпе-чення спокійних умов суспільне корисної діяльності, побуту і відпочинку людей. При вчиненні хуліганства, передбаченого ч. 4 ст. 296, об'єктом є також здоров'я потерпі-лого, яке зазнає шкоди або ставиться в небезпеку заподіяння шкоди в усіх випадках застосування хуліганом зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Кримінальне караним є таке посягання на громадський порядок, яке його грубо по-рушує, вчинюється з мотивів явної неповаги до суспільства і при цьому відзначається особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

3. Об'єктивна сторона хуліганства характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і відзначаються особливою зухвалістю чи виняткових цинізмом. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення таких дій.

Під грубим порушенням громадського порядку розуміється заподіяння йому значної шкоди, що утруднює впорядковане функціонування суспільних відносин. Гру-бість такого порушення відображає його ступінь, серйозність. Зокрема, воно може проявитись у суттєвій шкоді особистим чи громадським інтересам (порушення спокою людей у нічний час, порушення культурного заходу, релігійної служби тощо). Термін "грубе" є оціночною категорією, його предметний зміст залежить від конкретних об-ставин вчиненого винним діяння.

Особлива зухвалість хуліганських дій пов'язується з таким грубим порушенням громадського порядку, яке "супроводжувалось, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, яке тривалий час і вперто не припи-нялось, або було пов'язане зі знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи громадського транспорту тощо" (див.: абз. 2 п. 8 постанови ПВСУ від 28 червня 1991 р. №3 "Про судову практику в справах про хуліганство" // Постанови... Том 2. - С. 223).

При вирішенні питання про наявність чи відсутність особливої зухвалості (як і ви-няткового цинізму) належить враховувати в кожному випадку конкретні обставини справи, в тому числі час, місце та характер вчинення хуліганства (абз. 1 п. 8 згаданої постанови).

Особлива зухвалість може проявлятись, зокрема, не тільки в насильстві із заподі-янням тілесних ушкоджень, а й такому, яке проявилось у нанесені побоїв (зокрема, кільком особам), мордуванні потерпілого. На ступінь зухвалості впливають форма хуліганських дій, їх тривалість, нездатність потерпілого у зв'язку з малолітством або старістю протистояти хулігану, розмір спричиненої особі чи майну шкоди, особливе буйство і безчинство тощо. В усіх випадках особлива зухвалість виявляється в діях, що відзначаються особливою нахабністю, грубістю, брутальністю.

Так, керуючи трактором в стані сп'яніння, X. заїхав на алею поблизу контори рад-госпу і знищив при цьому 40 туй, після чого трактором перекинув автомобіль ГАЗ-53 та сокирою пошкодив автомашину УАЗ-469, чим заподіяв радгоспу серйозні матеріа-льні збитки (ЮВУ. - 1997. - 25 лютого - 5 березня).

Винятковий цинізм хуліганських дій пов'язується з "демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності, знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані, тощо" (абз. З п. 8 постанови). Винятковий цинізм може проявлятись, зокрема, у відправленні при-родних потреб або вчиненні статевого акту на очах обурених цими діями громадян, в демонстративному оголенні, особливо непристойних рухах тіла перед обуреною цим публікою тощо.

Замах на зґвалтування, в процесі якого особа нанесла образи, побої, спричинила тілесні ушкодження потерпілій, а потім добровільно відмовилась від здійснення зґва-лтування, може бути кваліфікований як хуліганство, що відзначається за