Держава повинна виступити гарантом у створенні такої установи по кредитах, наданим без належної застави, а також по кредитах підприємців, початківців власний бізнес. Джерелом коштів для покриття зазначених ризиків може бути прибуток (частина прибутку) держави, отримана від надання успішних кредитів.

Вирішення проблеми фінансування малого бізнесу не зможе значно змінити ситуацію на ринку без рівнобіжного вивчення питань, зв'язаних з оподатковуванням малого бізнесу, забезпеченням нормальної законодавчої бази, розвитком ринкової інфраструктури й інших питань.

4. ПРОБЛЕМИ РПОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Фактично (але не формально) МБ є специфічним суб’єктом національної економіки та по цілому ряду критеріїв відрізняється від інших суб’єктів:

По-перше, це цілі малого бізнесу: У своїй більшості МБ створюється задля власного забезпечення працюючих у МБ осіб (це як правило і самі засновники, і наймані працівники) достатнім рівнем матеріальної забезпеченості, а не з метою довготривалої експансії або отримання надприбутків.

По-друге, це динаміка розвитку конкретного суб’єкта МБ: на першому етапі становлення він розширюється та набирає потугу, орієнтуючись на власні сили та використовуючи всі доступні йому ресурси; на другому етапі розвитку його потужність стабілізується на рівні відповідних амбіцій, або він переходить до іншої категорії суб’єктів економіки (виходить за рамки МБ). Перебіг розвитку цих етапів набагато швидший, ніж у інших суб’єктів економіки, що й визначає високий динамізм цього сектора.

По-третє, це високий ризик ведення власної справи суб’єктами МБ - у першу чергу обумовлено самими розмірами МБ та відсутністю необхідних матеріально-фінансових резервів, що й визначає високу мобільність МБ, але водночас і підвищує його вразливість.

По-четверте, це кадрове забезпечення МБ: в силу своїх розмірів та цілей існування МБ, як правило, не має можливостей для залучення висококваліфікованих високооплачуваних найманих працівників, особливо менеджерів та бухгалтерів, і орієнтується на власні сили. Але існуюча в Україні система обліку та звітності історично орієнтована на великі підприємства, тому досить складна і вимагає відповідної високої кваліфікації виконавців.

Всі ці особливості МБ апріорі визначають великий динамізм та досить невеликий загальний строк існування конкретних суб’єктів МБ, що на макрорівні характеризується швидким темпом оновлення складових МБ.

Законодавче невиділення МБ у окремий специфічний сектор національної економіки і призводить до невикористання потенційних можливостей МБ на державному рівні.

На шляху розвитку МБ постають численні проблеми, обумовлені як об’єктивними чинниками загального стану економіки, так і суб’єктивними соціально-психологічними факторами. Головними проблемами серед них є:

неповнота, неоднозначність і суперечливість чинної нормативно-правової бази;

невизначеність податкового законодавства щодо МБ, як специфічного сектора економіки, непомірний тягар оподаткування, складна система обліку та звітності;

відсутність розвиненої ринкової інфраструктури на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівнях;

практична відсутність системи фінансування й кредитування МБ;

відсутність внутрішніх стимулів для інвестицій та розвитку технологій;

відсутність чіткої системи в організації фінансово-економічного співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями щодо залучення інвестицій, кредитів, грантів, міжнародної технічної допомоги для розвитку малого підприємництва тощо;

недостатнє інформаційне та консультативне забезпечення малого підприємництва;

відсутність чіткої ідеології у проведені необхідних реформ та системного підходу щодо становлення та розвитку МБ;

не сформована позитивна громадська думка щодо підприємницької діяльності;

недостатність професійних знань та досвіду щодо зайняття бізнесом.

Незважаючи на активізацію діяльності в Україні міжнародних організацій, які надають фінансову підтримку малому підприємництву, ще не досягнуто позитивних зрушень в напрямку ефективного використання цих коштів. Практично всі міжнародні фонди фінансують проекти середньою вартістю 300…500 тис. дол. США, в той же час економічна ситуація в Україні вимагає підтримки невеликих підприємств, вартість проектів для яких не перевищує 30…50 тис. дол. США. Кредит же для започаткування підприємницької діяльності в сумі 5…10 тис. дол. США в Україні практично ніким не надається. З метою підтримки суб'єктів малого підприємництва формується мережа бізнес-центрів. Зараз в Україні діє 29 бізнес-центрів, з них 6 - відкриті за кошти Міжнародної Фінансової Корпорації в містах Луганську, Маріуполі, Хмельницьку, Черкасах, Дніпропетровську та Сумах. За програмою Агентства з міжнародного розвитку працюють бізнес-центри в Черкасах та Запоріжжі, а за програмою TACIS - у Києві відкрито Агентство з розвитку підприємництва та Центр ділових зв'язків. В Івано-Франківську діє бізнес-центр, відкритий за приватні кошти громадян Канади. Уряд Італії у 1997 році фінансуватиме відкриття бізнес-центрів в Ужгороді, Керчі та Києві, а за Канадсько-Українською програмою партнерства планується відкриття в Чернівцях Центру розвитку підприємництва.

Поступово набуває розвитку практично така нова для України форма підтримки малого підприємництва, як бізнес-інкубатори. Головними завданнями цієї організації є надання суб'єктам малого підприємництва комплексних послуг: юридичної, консалтингової, інформаційної підтримки, підготовки кадрів для малих підприємств, пошук інвесторів, надання в оренду обладнаних оргтехнікою приміщень тощо.

В країні вже діють 7 бізнес-інкубаторів, які функціонують в шести областях. Найближчим часом передбачається їх створити в Хмельницькій, Чернігівській областях, а в ряді інших забезпечити для цього відповідні умови для створення. Підтримка цього напрямку відповідає встановленим пріоритетам розвитку економіки регіону, а також орієнтує на пошук, відбір та адаптацію до місцевих умов ефективних форм і методів підтримки малого підприємництва з подальшим їх тиражуванням.

Слід зазначити, що сьогодні більшість об'єктів інфраструктури виникає або стихійно, або під певну програму зарубіжної технічної допомоги, або як реакція на власні потреби підприємницьких об'єднань, ініціативних груп.

Через нечіткі уявлення про специфіку, функції та різницю між окремими видами об'єктів інфраструктури, понятійна плутанина призводить до того, що реєстровані об'єкти інфраструктури малого підприємництва діють дуже слабо або взагалі не працюють, чи здійснюють неспецифічні види діяльності. Системне створення розгалуженої та скоординованої мережі об'єктів інфраструктури малого підприємництва в Україні потребує фінансового сприяння та матеріально-технічного забезпечення з боку держави.