ст. 27 і на статтю Особливої частини КК, яка передбачає кримінальну відповідаль-ність за спільну участь і її наслідок у вчиненні злочину. При цьому виконавець (співвиконавець) злочину, як зазначається в ч. 1 ст. 29, підлягає кримінальній відповіда-льності за статтею Особливої частини КК, яка передбачає вчинений ним злочин. Ви-конавець злочину, поруч з організатором злочину, є головною постаттю у вчиненні злочину, оскільки дії всіх інших співучасників підпорядковуються його діяльності. При замаху виконавця на вчинення злочину або при готуванні до його вчинення склад такого злочину визначається за ч. 1 ст. 14 або ч. 2 чи ч. З ст. 15 і тією статтею Особ-ливої частини КК, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин, а інших співучасників - відповідними частинами ст. 27 і статей 14 або 15 та статтею Особли-вої частини КК, яка передбачає відповідальність виконавця злочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 співучасники не підлягають кримінальній відповідально-сті за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно виходить за межі обумовлених співуча-сниками дій і їхнього умислу. Тут мова йде про так званий ексцес виконавця. При ексцесі виконавця останній виходить за межі тих дій, які було обумовлено або надано співучасниками для досягнення певної мети, і вчиняє інші дії, які не охоплюються умислом інших співучасників і входять до складу іншого злочину. Іншими словами, ексцес виконавця - це вчинення виконавцем злочину, що не охоплювався умислом його (виконавця) співучасників. При ексцесі виконавця останній несе відповідальність за фактично вчинений ним злочин, а інші співучасники - лише за співучасть в тих злочинних діях, які охоплювались їх умислом. Відхилення виконавця від того злочину, до якого його схилили організатор чи підбурювач або була надана допомога пособни-ка, можливе лише щодо об'єктивної сторони або щодо об'єкта злочину. Наприклад, підбурювач схилив виконавця до вчинення крадіжки чужого майна, а виконавець під час заволодіння чужим майном вчинив розбій. У цьому випадку підбурювач має від-повідати за співучасть у замаху на крадіжку (ч. 2 чи. З ст. 15, ч. 4 ст. 27 і ч. 1 ст. 185), а виконавець - за фактично вчинений злочин, тобто за розбій (ч. 1 ст. 187).
Ексцес виконавця щодо об'єкта злочину буде мати місце у випадку, коли, напри-клад, підбурювач схилив виконавця до вчинення злочину, пов'язаного з посяганням на певний об'єкт, скажімо, на позбавлення життя Клима, а виконавець при вчиненні обумовленого посягання вийшов за межі умислу підбурювача і вчинив інший злочин: не виявивши Клима в його будинку, вчинив крадіжку приватного майна Клима. У цьо-му випадку підбурювач має відповідати за співучасть у готуванні до вбивства (ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 115), а виконавець - за готування до вбивства (ч. 1 ст. 14 і ч. 1 ст. 115) і за крадіжку майна (ч. 1 ст. 185).
Суд при призначенні покарання за злочин, вчинений у співучасті, має враховува-ти:
а) характер і ступінь фактичної участі кожного співучасника у вчиненні певного злочину;
б) значення такої участі для досягнення мети злочину;
в) індивідуально для кожного співучасника пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини;
г) дані, що характеризують особу співучасника. Суд повинен вирішити і питання про те, хто із спів-учасників є головним, а хто - другорядним учасником злочину. Як правило, головни-ми учасниками злочинів виступають організатори та виконавці злочину. Проте в окремих випадках небезпечність підбурювача, а іноді пособника може бути настільки великою, що вони виступають головними учасниками злочину.
Заздалегідь не обіцяне придбання або збут або зберігання майна, завідомо здобу-того злочинним шляхом, є окремим видом причетності до злочину і особа, що вчини-ла такі дії, несе відповідальність за ст. 198.
Відповідно до статті 198 ККУ, заздалегідь не обіцяне придбання або збут чи зберігання майна, заві-домо здобутого злочинним шляхом, —
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
1. Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок набуття права во-лодіння, користування і розпорядження майном.
2. Об'єктивна сторона злочину характеризується наявністю хоч би одного діян-ня, заздалегідь не обіцяного виконавцю злочину, але яке має причетність до уже вчи-неного злочину, а саме:
а) придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом;
б) збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом;
в) зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом.
Всі ці дії винної особи виникають і вчиняються з приводу уже вчиненого злочину (після вчинення крадіжки, контрабанди, бандитизму тощо). Такі дії не перебувають у причиновому зв'язку зі злочином, яким було добуто майно. Іншими словами, для на-явності об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 198, необхідно, щоб майно, яке придбане, збуте чи знаходиться на збереженні, становило предмет злочину, вчи-неного будь-яким іншим суб'єктом злочину.[24, c. 402]
Придбання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, - це протиправне обернення такого майна на свою користь шляхом купівлі, обміну на інше майно, при-йняття в рахунок боргу, одержання у якості дарунка і т.п.
Збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, - це прийняття такого майна для реалізації з послідуючим продажем, обміном тощо, а також надання допомоги особі, винній у злочині, у збуті майна.
Зберігання майна, здобутого злочинним шляхом, полягає в прийняті і приховані такого майна.
Цей злочин може бути вчинений не однією, а декількома діями, зазначеними в ст. 198. Якщо такі дії вчиняються по відношенню до завідомо здобутих злочинним шляхом предметів, які за своєї специфічної властивості і призначення (вогнепальна зброя, радіоактивні матеріали, наркотичні засоби, психотропні речовини), є