Поняття довіреності. Зміст та форми довіреності. Строк дії довіреності.

ПЛАН

Вступ

Представництво – це правовідношення, у відповідності із яким одна особа (представник) на підставі повноваження, яке він має, виступає від імені другої особи (представляємого), безпосередньо створюючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов’язки. Представник може здійснювати від імені представляємого різноманітні угоди (купівлі-продажу, найму, обміну житлової площі та ін).

Через представника можуть здійснюватися і інші юридичні дії – пред’явлення претензій, отримання заробітної плати і т.п. не допускається здійснення через представника таких дій, які за своїм характером можуть здійснюватись тільки особисто (наприклад, оформлення заповіту, усиновлення). У порядку представництва не можуть здійснюватись дії, які не мають безпосереднього юридичного значення (фактичні дії, наприклад, виконання робіт).

Повноваження представника може основуватися на довіреності, законі (наприклад, право батьків виступати від імені своїх неповнолітніх дітей, опікунів – від імені підопічних у якості їх законних представників), адміністративному акті (наприклад, наказ на призначення на посаду продавця, касира, повноваження, які випливають з обстановки, у які вони діють).

Громадяни, які виступають у якості представників повинні бути дієздатними.

Юридичні особи можуть бути представниками, якщо це не протирічить їх статутним завданням.

Юридичні особи мають право відкривати у встановленому законом порядку спеціальні підрозділи для виконання представницьких функцій поза місцем їх знаходження; юридичні дії здійснюються керівником такого підрозділу на підставі довіреності відповідної юридичної особи.

Представнику забороняється здійснювати угоди від імені представляємого у відношенні себе особисто або у відношенні іншої особи, представником якого він одночасно являється.

Юридичні наслідки дій, які здіснюються представником, виникають для представляємого за умови, що вони здійснені у межах, що надають йому повноваження. Однак, якщо представляємий згодом погодиться із діями представника, які виходять за межі повноваження, вони також складають для представляємого права та обов’язки.

У цивільному процесі представництво допускається у всіх справах і означає виконання представником від імені і у інтересах представляємого процесуальних дій. Право вести справу у суді через представника належить сторонам і іншим учасникам справи, при цьому громадянин може сам приймати участь у справі разом із представником. Представлення інтересів неповнолітнього звинувачуваного або потерпілого здійснюється його законними представниками.

Представництво у господарському суді – справи юридичних осіб ведуть у господарському суді їх органи (керівники або їх заступники), що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом або положенням, або інші представники організації – представники юридичної особи. Повноваження керівника організації (заступника) підтверджуються документами, які посвідчують його службове положення. Інші працівники організації, що виступають у якості представників сторін, третіх осіб, підтверджують свої повноваження належним чином оформленою довіреністю підприємства.

Громадяни-підприємці можуть вести справи у господарському суді особисто або через представників. Особиста участь громадянина не заважає йому мати представника. Повноваження представника повинні бути виражені у довіреності у відповідності із законом. У якості представника організації і громадянина-підприємця у господарському суді може виступати адвокат. Його повноваження посвідчують документом, що видається юридичною консультацією. Повноваження на ведення справи у господарському суді дає представнику право на здійснення від імені представляємого всіх процесуальних дій, крім повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, передачі повноважень іншій особі (передовіра), пред’явлення наказу до стягнення, отримання присудженого майна або грошей.

Повноваження представника на здійснення кожної з вказаних дій повинно бути спеціально передбачено у довіреності, виданої у встановленому законом порядку.

Представниками в господарському суді не можуть бути особи, що не досягли повноліття або які знаходяться під опікою або піклуванням, а також представниками у господарському суді не можуть бути слідчі, прокурори та працівники господарських судів. Це правило не розповсюджується на випадки, коли вказані особи виступають у процесі у якості уповноважених відповідного суду, прокуратури або господарського суду.

Однією з форм здійснення громадянами та юридичними особами належних їм цивільних прав та обов'язків є представ-ництво.

Представництво — це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені ін-шої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.

Представництво характеризується на-ступними ознаками:

- цивільні права та обов'язки нале-жать одній особі, а здійснюються безпо-середньо іншою;

- представник вчиняє певні юридич-ні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється);

- представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;

- представник діє виключно в межах наданих йому повноважень;

- правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він пред-ставляє. Якщо укладена представником угода спричинила для контрагента збит-ки, то зобов'язаною стороною буде не представник, а та особа, яка надала йому повноваження для вчинення цієї угоди.

Значення представництва полягає у тому, що саме завдяки цьому інститутові юридичні особи мають можливість повніше здійснювати свої повноваження, захи-щати інтереси в суді, арбітражному суді за допомогою кваліфікованих юристів. Завдяки представництву стає можливою реалізація цивільних прав недієздатними осо-бами, малолітніми. Потреба представництва зумовлена й тим, що у випадках тривалої відсутності за місцем по-стійного проживання, тяжкої хвороби та інших обставин громадянин не завжди має змогу особисто здійснювати надані йому законом можливості: отримувати заробітну плату, пенсію, поштові перекази, керувати транспортни-ми засобами, розпоряджатися майном, захищати свої інтереси в суді тощо. І саме в цих випадках йому на до-помогу приходить представник.

Представник вчиняє юридичні дії, заступаючи місце особи, яку він представляє і від імені якої виступає. Са-ме ці ознаки відрізняють представництво від чималої низки подібних відносин.

Термін "представництво" в