Робота на тему:

Результати творчої діяльності, як об’єкт цивільних правовідносин

ПЛАН

Вступ

Тенденція соціально-економічного розвит-ку будь-якої країни на сучасному етапі спрямована передусім на розвиток науки, техніки і культури. Рівень виробництва, економіки в цілому і врешті-решт добробуту людей визнача-тиметься саме рівнем розвитку зазначених напрямів доціль-ної людської діяльності. У 21 ст. вони будуть вирішальними і зумовлюватимуть рівень та характер виробництва, яке стане лише способом реалізації досягнень науки, техніки і культу-ри. При цьому саме культура визначатиме характер та напря-ми науково-технічної діяльності, зумовлюватиме рівень її гу-манізації.

Культура, науково-технічний рівень виробництва, ефек-тивність економіки, соціально-економічний прогрес в цілому і нарешті добробут суспільства значною мірою залежать від рівня й ефективності творчої діяльності в цьому суспільстві. Творча інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку цивілізації. Людина за своєю природою схильна до творчості, вона завжди в пошуку кращих умов життя, засобів його поліпшення, своєї безпеки тощо. Проте через ті чи інші причини рівень творчої діяльності у різних країнах неоднако-вий. Він визначається передусім рівнем усвідомлення значен-ня цієї діяльності для розвитку суспільства, створенням для неї сприятливих умов та іншими факторами, які тією чи ін-шою мірою їй сприяють.

У сучасних умовах будь-який вид діяльності людини — ви-робництво, оборона, охорона здоров'я тощо — без належного науково-технічного забезпечення просто неможливий, як не-можливий соціально-економічний прогрес суспільства взагалі без духовного розвитку. Це тісно взаємопов'язані і взаємоза-лежні процеси. Зрозуміло, що будь-який прогрес суспільства неможливий також без добре поставленої системи освіти.

Питанням розвитку усіх видів творчості надає великої ува-ги нова Конституція України. У ст. 54 вона проголошує, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Держава гарантує захист інте-лектуальної власності, авторських прав громадян, їх мораль-них і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різни-ми видами інтелектуальної діяльності.

За Конституцією України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може використовувати або поширювати зазначені резуль-тати без згоди їх власника, лише за винятками, встановлени-ми законами.

Країни з високорозвинутою ринковою економікою відзна-чаються високим рівнем розвитку освіти, науки і культури. Тут культуру слід розуміти в найширшому значенні цього слова — це рівень розвитку мистецтва і виробництва, вироб-ничої інфраструктури і матеріально-технічного забезпечення побуту тощо. Саме ці фактори зумовлюють і визначають рі-вень цивілізації того чи іншого суспільства. Вони ж є резуль-татами творчої діяльності людини.

1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності

Творчість — це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняєть-ся неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною

унікальністю.

Творчість властива будь-якій діяльності людини: техніч-ній, художній, літературній, науковій, виробничій тощо.

За своєю цілеспрямованістю творчість можна умовно по-ділити на два основні види: духовна творчість і науково-тех-нічна творчість.

У ст. 5 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р.1 (далі — Закон про авторське пра-во) наведено перелік творів науки, літератури і мистецтва, на які поширюється авторське право. Цей перелік не є вичерп-ним і в проекті Закону України "Про внесення змін і допов-нень до Закону України "Про авторське право і суміжні пра-ва" він вже значно збільшився. Варто зазначити, що поняття "результати духовної творчості", як і саме поняття "духовна творчість", у нашій спеціальній літературі не вживалося. У са-ме слово "духовність" вкладали лише релігійний зміст. З ча-сом це слово набуло іншого значення і нині духовність слід розуміти як відповідність певного роду діяльності, поведінки, а головне — їхнього змісту загальновизнаним людським цін-ностям: загальноприйнятим нормам моралі, поведінки, світо-гляду, світовідчуття тощо.

Зміст, спрямованість, сила емоційного впливу літератури, мистецтва, науки зумовлюють духовність сучасного суспіль-ства.

Отже, творчість гуманітарного характеру, спрямовану на збагачення внутрішнього світу людини, можна вважати ду-ховною творчістю. Вона охоплює літературу, науку, мистец-тво, виконавську майстерність артистів, звукозапис, радіо, те-лебачення та інші види творчої діяльності гуманітарного ха-рактеру.

До результатів науково-технічної творчості належать вина-ходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, про-мислові зразки, знаки для товарів і послуг, знаки обслугову-вання, фірмові назви і комерційні позначення, інформаційна продукція, селекційні досягнення тощо. Це такі результати науково-технічної творчості, які можна використовувати будь-яким способом, що не суперечать закону, в господар-ській діяльності — промисловості, сільськогосподарському виробництві тощо.

Усі зазначені результати творчої діяльності об'єднані по-няттям інтелектуальної власності. З цього загального поняття інтелектуальної власності міжнародно-правові документи ви-діляють окремо промислову власність, до якої належать вина-ходи, загальнокорисні зразки, промислові рисунки або моде-лі, фабричні або товарні знаки, знаки обслуговування.

Інші об'єкти інтелектуальної власності, які залишилися за межами поняття промислової власності, становлять групу ре-зультатів творчої діяльності, що охороняється авторським правом. Цю групу часто називають літературно-художньою власністю.

Отже, всі результати творчої діяльності з точки зору ци-вільної правової охорони поділяються на дві групи: одна гру-па охороняється авторським правом, друга — правом промис-лової власності (патентним правом) та іншими нормативни-ми актами. Підкреслимо, що всі результати творчої діяльності чинним законодавством визнані товаром і, отже, вони мо-жуть бути об'єктом будь-яких цивільних правочинів. У період переходу до ринкової економіки це має істотне значення, ос-кільки результати творчої діяльності у такий спосіб стають об'єктом цивільного обороту і створюють ринок духовної та науково-технічної продукції.

Таким чином, у цивільному праві та в цивільному законо-давстві склалося два самостійні правові інститути — автор-ське право і право промислової власності. У цивільно-право-вому регулюванні відносин, що складаються у зв'язку зі ство-ренням, використанням та охороною результатів творчої діяльності, багато спільного, але багато й відмінностей.

Проте останніми роками намітилася тенденція до форму-вання ще однієї —