До об'єктів авторського права належать різні види музич-них творів з текстом або без нього (інструментальні — сим-фонії, сонати, квартети і вокальні — пісні, романси тощо), а також музично-драматичні — опери, оперети, балет. Музичні твори, якщо вони не записані, об'єктом авторського права стають з моменту першого публічного виконання.

Авторське право визнається за будь-яким твором у галузі науки, літератури, мистецтва незалежно від його форми, го-товності і художньої цінності. Це положення має важливе значення, оскільки охороняє твори різного художнього рівня і мети, у тому числі й такі, які не призначалися автором для публікації (наприклад, листи, щоденники, особисті записи, враження).

Зміст художнього чи наукового твору також може бути ви-ражений у тій чи іншій формі. Так, наукові твори можуть бу-ти втілені у словесну науково-літературну або інші форми — карти (географічні, геологічні), креслення, ескізи, моделі, ма-кети тощо. Ще більш розмаїтими є форми художніх творів — література, музика, живопис, архітектура, графіка. Іноді ху-дожній твір як єдине ціле з'являється внаслідок використан-ня не однієї, а двох чи більше форм, наприклад музично-дра-матичні твори (або музика і текст, або музика і танець).

Сучасний рівень науки і техніки дає змогу створювати складні твори, в яких поєднуються кілька форм, наприклад кіно- і телефільми (літературний текст, музика, декорації тощо). Об'єктом авторського права виступає фільм як єдине ціле. Проте самостійними об'єктами авторського права в аудіовізуальному творі можуть бути сценарій, музика, пояс-нювальний текст, робота головного оператора, художника-постановника, які увійшли складовою частиною до твору (ст. 21 Закону про авторське право).

4. Суб'єкти авторських відносин

Право на твір належить його творцеві, тому, хто написав книгу, картину, створив музику, скульптуру, аудіовізуальний твір.

Автором наукового, літературного чи мистецького твору може бути громадянин України, іноземець або особа без гро-мадянства. Поняття "автор твору" і "суб'єкт авторського пра-ва" не тотожні як за змістом, так і за значенням. Автором твору, як уже зазначалося, може бути тільки його творець, тобто тільки фізична особа, причому незалежно від віку.

Суб'єктом авторською права може бути автор твору, а та-кож інші фізичні і юридичні особи, для яких право може ви-никати внаслідок закону, договору або спадкування. Так, від-повідно до статей 20, 21, 25 і 27 Закону про авторське право право на наукові збірники, енциклопедичні словники, журна-ли, інші періодичні видання належить організаціям, що ви-пустили їх у світ. Авторське право на кіно- або телефільми належить підприємству, яке здійснило його зйомку, на теле-передачі — відповідним телевізійним організаціям.

В інших випадках авторське право може перейти від авто-ра до інших осіб — правонаступників. У спадщину переходять лише майнові права авторів. Так, за ст. 25 Закону про автор-ське право спадкоємці мають право протидіяти посяганню на твір, яке може завдати шкоди честі та репутації автора, відпо-відно до ст. 27 цього закону майнові права автора можуть бу-ти об'єктом цивільних правочинів. Але в усіх випадках за ав-тором залишаються його особисті немайнові права. Отже, суб'єкти авторських прав — неавтори — не можуть мати пра-ва, які мають автори творів. Особисті немайнові права автора є невід'ємними від нього.

Авторське право автора прийнято називати первісним, а ав-торське право правонаступників — похідним.

На твори, вперше випущені у світ на території України або які не випущені, але перебувають на території України у будь-якій об'єктивній формі, авторське право визнається за авто-рами, їхніми спадкоємцями та іншими правонаступниками незалежно від громадянства (ст. 8 Закону про авторське пра-во). Закон визнає авторське право за авторами та їхніми пра-вонаступниками також на твори, які хоч і вперше випущені у світ або перебувають у будь-якій об'єктивній формі на тери-торії іноземної держави, але їхніми авторами є громадяни Ук-раїни або ті, які мають постійне місце проживання на терито-рії України (п. З ст. 8 Закону про авторське право).

Дія Закону про авторське право поширюється також на ав-торів, твори яких уперше опубліковано в іншій країні та протягом 30 днів після цього опубліковано в Україні незалежно від громадянства і постійного місця проживання автора.

За іншими особами авторське право на твори, які вперше випущені у світ або перебувають у будь-якій об'єктивній фор-мі на території іноземної держави, визнається відповідно до міжнародних договорів або угод, у яких бере участь Україна.

Авторське право за іноземними правонаступниками віт-чизняних авторів може бути визнане на території України у разі передачі їм цього права у порядку, встановленому зако-нодавчими та іншими нормативними актами.

Порядок передачі українським автором права на викорис-тання його твору на території іноземної держави також вста-новлюється законодавством України і може бути здійснений через Державний комітет України з питань науки та інтелек-туальної власності.

Здебільшого автором твору науки, літератури, мистецтва є одна особа, але іноді у творчому процесі беруть участь кілька осіб — співавторів. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють твір, відносини між ними називаються співавторством (ст. 12 Закону про авторське право). Цивіль-но-правова теорія встановлює два види співавторства:

а) коли неможливо виділити працю кожного співавтора — нероздільне співавторство;

б) коли складові частини чітко визначені і відомо, хто зі співавторів написав ту чи іншу частину, — роздільне співав-торство.

Суб'єктом похідного авторського права може стати будь-яка фізична чи юридична особа, до якої авторське право пе-рейшло на підставі цивільної угоди відповідно до ст. 27 Зако-ну про авторське право. Крім того, авторське право може пе-рейти від автора чи іншої особи, яка має авторське право, до інших фізичних чи