Кваліфікованими видами злочину є його вчинення 1) повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб (ч.2) або якщо воно 3) заподіяло істотну шкоду (ч. 3) [25, с. 498-499].

Повторним слід вважати повторне вчинення особою у будь-якій послідовності передбачених ч.1 ст.362 КК дій за умови, що вони не охоплюються єдиним умислом і не утворюють у своїй сукупності єдиного продовжуваного злочину, тобто умисел на їх вчинення кожен раз виникав самостійно.

Вчиненим за попередньою змовою групою осіб викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації чи заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем буде у разі, коли зазначені дії вчинені двома або більше особами, які попередньо домовились про спільне їх вчинення.

2.3. Відповідальність за порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем

Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем тягне кримінальну відповідальність, передбачену
ст. 363 КК.

Предмет злочину — автоматизовані електронно-обчислювальні машини (комп'ютери), їх системи чи комп'ютерні мережі.

Об'єктивна сторона цього злочину виражається у порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж. Правила експлуатації ЕОМ — це будь-які технічні правила, які регламентують порядок використання таких машин, збереження комп'ютерної інформації, а також забезпечення засобів захисту автоматизованих електронно-обчислювальних машин. Порушення правил може виражатися як в активних діях, коли особа діє всупереч розпорядженням, закріпленим в правилах, так і у формі бездіяльності — невиконання обов'язків з належного використання (обслуговування) ЕОМ.

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає не тільки вчинення діяння (порушення правил експлуатації ЕОМ), а й настання суспільне небезпечних наслідків у вигляді: викрадення, перекручення чи знищення комп'ютерної інформації, засобів її захисту, або незаконного копіювання комп'ютерної інформації, або істотного порушення роботи таких машин, їх систем чи комп'ютерних мереж [19, с. 390-391].

Незаконне копіювання комп'ютерної інформації полягає у виготовленні та привласненні копії ( «дубліката») носія інформації (дискети, вінчестера тощо). Причому виготовлення копії завжди має бути незаконним: особа не мала ні дійсного, ні передбачуваного права на такі дії, вони були вчинені без дозволу власника інформації або з порушенням встановленого порядку. Істотне порушення роботи електронно-обчислювальних машин полягає у виході з ладу електронної інформаційної системи чи мережі на значний час, що негативно вплинуло на діяльність організації, установи, підприємства внаслідок втрати комп'ютерної інформації і припинення функціонування комп'ютерних мереж тощо. Істотне порушення ЕОМ — поняття оціночне і в кожному конкретному випадку підлягає уточненню і конкретизації.

Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних наслідків.

Суб'єктивна сторона цього злочину. Щодо порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж допустима будь-яка форма вини, як умисел, так і необережність, а щодо суспільно небезпечних наслідків можлива тільки необережна форма вини.

Суб'єкт злочину спеціальний — особа, відповідальна за експлуатацію автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж (інженери, наукові співробітники, працівники обслуговуючого персоналу та інші). На цю особу повинні покладатися обов'язки з правильного використання (експлуатації), забезпечення, відповідно до технічних норм ЕОМ, підтримування їх у робочому стані, оновлення і забезпечення збереження інформації тощо.

Якщо зазначені у ст. 353 КК дії вчинені службовою особою, то за наявності в її діях ознак службових злочинів, передбачених ст. 366 КК або 365 КК, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів.

У частині 2 ст. 363 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду. Йдеться про те, що внаслідок порушення правил експлуатації ЕОМ настають не лише суспільно небезпечні наслідки, вказані у ч. 1 ст. 363 КК, в тому числі й істотне порушення роботи ЕОМ, а й їх власнику заподіюється істотна шкода — матеріальна, майнова, організаційна тощо. Істотна шкода — поняття оціночне.

3. Питання вдосконалення кримінального законодавства за комп’ютерні злочини

З метою приведення кримінального законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з комп'ютерною злочинністю, а також посилення кримінальної відповідальності за комп'ютерні злочини Кабінет Міністрів України вніс на розгляд до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до діючого Кримінального (2001 р.) та Кримінально-процесуального кодексів України (далі - Проект).

Народні депутати України Володимир Мойсик, Олександр Бандурка та інші подали на розгляд до Верховної Ради України альтернативний законопроект за реєстраційним № 3039-1 від 20 лютого 2003 р., який пропонує збільшити кількість складів комп'ютерних злочинів і привести цей розділ нового Кримінального кодексу у відповідність з Конвенцією про кіберзлочинність. Законопроект пропонує викласти в новій редакції чинні статті 361-363 нового КК України, а також доповнити кодекс новими статтями і внести зміни до статей 190, 200 і 301 цього ж кодексу.

Відповідно до положень Конвенції про кіберзлочинність та з урахуванням міжнародного досвіду законопроект (ст. 361-1) передбачає кримінальну відповідальність за створення з метою збуту, збут технічних пристроїв та комп'ютерних програм, що призначені для незаконного втручання в роботу комп'ютерів, їхніх мереж або здатних блокувати їхню роботу [9].

Законопроект планує встановити кримінальну відповідальність за незаконне тиражування або збут електронних баз даних, що містять персональні дані про осіб, законодавчий захист яких передбачає ст. 23 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. (далі -