Контрольна робота з цивільного права

1. Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу. Види договорів купівлі продажу та їх нормативно-правова основа. Договір поставки як різновид договору купівлі-продажу. Порядок укладання, зміни та припинення договору поставки. Права та обов’язки сторін за договором поставки.

Договір купівлі-продажу – це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов’язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона), а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 ЦК України).

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім та консенсуальним. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність або у повне господарське відання чи оперативне управління покупця, і, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов’язального правовідношення, яке обумовлює появу в покупця абсолютного речового права.

Договір купівлі продажу має, як правило, одноразовий характер і укладається переважно на те майно, яке є в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому виражені. В окремих випадках для покупця становить інтерес не саме придбане майно, а зафіксоване в ньому те чи інше право вимоги, наприклад, у разі купівлі цінних паперів. Оплата придбаного майна повинна здійснюватись у національній валюті України, за винятком випадків передбачених законом.

Двосторонній характер купівлі-продажу обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав і обов’язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов’язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, у свою чергу, зобов’язаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі. Іншими словами, в договорі купівлі-продажу відповідними правам і обов’язкам продавця кореспондуються відповідні права і обов’язки покупця. І навпаки.

Договір купівлі-продажу є консенсуальним, оскільки права і обов’язки сторін виникають в момент досягнення між ними згоди щодо інших істотних умов. Настання цього моменту може мати ряд особливостей, зумовлених тим, що для окремих видів договорів купівлі-продажу законодавець передбачає спеціальні вимоги до їх оформлення, без додержання яких укладена угода не може вважатися дійсною.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет і ціну.

Доки сторони не дійдуть згоди щодо цих двох умов, договір не може вважатися укладеним, незважаючи на погодження всіх можливих інших умов (про строк, місце, спосіб виконання тощо).

Інші умови також можуть набути значення істотних, якщо щодо них за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди (ст. 153 ЦК України). Наприклад, у разі продажу товарів у крадит з наступним погашенням платежів встановлення в договорі строку повернення кредиту набуває значення істотної умови.

У чинному законодавстві немає переліку того майна, що може становити предмет договору купівлі-продажу. У ст. 224 ЦК України лише сказано, що за цим договором передається майно. Проте, як відомо, термін “майно” у законодавстві і цивільно-правовій науці має різні значення. В одних випадках під майном розуміються індивідуально визначені або визначені родовими ознаками речі, а також інші зобов’язальні права, в інших сукупність прав і обов’язків.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути окремі речі або їх сукупність (об’єкти природи або створені людиною матеріальні блага, а також певні зобов’язальні права, які пов’язані з можливістю реалізації зафіксованих у них повноважень на можливість отримання майнових вигод (зафіксованих, наприклад, у цінних паперах).

Договір купівлі-продажу, як і будь-яка інша цивільно-правова угода, має певну форму. В Цивільному кодексі України відсутня стаття, якою б безпосередньо визначалася форма для усіх різновидів договору купівлі-продажу. Однак цей Кодекс та інші законодавчі акти містять норми, в яких обумовлено особливий порядок оформлення договорів купівлі-продажу. Якщо спеціальними правовими нормами не визначена форма того чи іншого різновиду договору купівлі-продажу, то необхідно керуватися загальними правилами цивільного законодавства про форму угод.

Тобто, договір купівлі-продажу може укладатися в усній або письмовій (звичайній або нотаріальній) формі, а також шляхом здійснення так званих конклюдентних дій в залежності від умов, передбачених статтями 42 – 42 ЦК України.

З укладенням договору купівлі-продажу, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, у кожної із сторін виникають права і обов’язки, які становлять його зміст. Так, одним з найважливіших обов’язків продавця є передача ним майна у власність (у повне господарське відання або оперативне управління) покупця, а останній набуває права вимагати передачі йому цього майна. У свою чергу покупець зобов’язаний прийняти від продавця придбане майно і сплатити за нього обумовлену ціну, а продавець відповідно вправі вимагати прийняття покупцем проданого майна (якщо він у цьому зацікавлений) і сплатити за нього належні грошові суми.

Цивільним кодексом України також визначено ряд інших додаткових обов’язків продавця. Так продавець зобов’язаний:

З урахування особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей відчужуваних об’єктів, особливостей способу укладання та виконання договору існує кілька видів договору купівлі-продажу, зокрема: