через засоби телекомунікації кожна із сторін повинна мати докази, які підтверджують направлення (передачу) іншій стороні відповідних пропозицій та одержання відповіді на них.
Сторона, яка одержала проект договору, в 20-ти денний строк підписує його і один примірник повертає другій стороні. Якщо в неї є заперечення щодо поданого проекту, договір підписується з протоколом розбіжностей, про що робиться застереження в договорі. У разі відсутності такої відмітки заперечення не мають юридичної сили.
Одержавши договір з протоколом розбіжностей, постачальник у 20-ти денний строк розглядає ці розбіжності, включає договору усі прийняті ним пропозиції покупця, а неприйняті умови в цей самий строк передає органові, що вирішує господарські спори за місцем знаходження постачальника. Якщо розбіжності не будуть передані на вирішення зазначеного органу, то договір вступає в силу в редакції сторони, яка склала протокол розбіжностей.
Припинення договору поставки може бути з таких причин:
Закінчення терміну дії договору поставки;
За пропозицією однієї із сторін;
За рішенням господарського суду.
Співвідношення загальних норм, що складають правовий інститут договору купівлі-продажу та спеціальних норм, що регулюють відносини поставки.
За своєю економічною і юридичною природою договір поставки нагадує договір купівлі продажу.
Різниця між ними полягає в тому, що:
предметом договору поставки є товар призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім і т.п. споживанням;
зазначений товар передається постачальником покупцеві в строк, що не співпадає з моментом укладення договору.
В результаті договру поставки, як і договору купівлі-продажу, є перехід права власності на рі.
Оскільки договір поставки є дуже схожим на договір купівлі-продажу, а деякі вчені навіть вважають його різновидом договору купівлі-продажу, то загальні норми, що регулюють договір купівлі-продажу розповсюджуються і на договір поставки. Спеціальні норми договору поставки відмежовують договір поставки від договору купівлі-продажу і роблять його окремим договором.
Основні правила договору купівлі-продажу поширюються і на договір поставки.
Загальними нормами договору купівлі-продажу, що розповсюджуються на договір поставки є те, що цей договір є:
оплатним;
двостороннім;
консенсуальним.
Основними правами і обов’язками сторін за договором поставки є:
для поставщика - передати замовлений товар покупцю та вимагати від нього оплати;
для покупця – прийняти товар і оплатити його.
Істотними умовами для договору поставки являються:
номенклатура (асортимент),
кількість і якість товару,
строки поставки,
ціна.
Тобто, можна сказати, що спеціальні норми, що регулюють договір поставки поглиблюють і розширюють загальні норми, що регулюють договір купівлі-продажу.
Задача № 1.
Відповідно до ст. 245 ЦК України за договором поставки організація-поставщик зобов’язується передати у певні строки або строк організації-покупцеві (замовникові) у власність (в оперативне управління) певну продукцію згідно згідно з обов’язковим для обох організацій плановим актом розподілу продукції, організація покупець зобов’язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.
Істотними умовами для договору поставки є номенклатура (асортимент), кількість і якість товару, строки поставки і ціна.
Відповідно до ст. 247 ЦК України продукція повинна бути поставлена в асортименті, передбаченому договором.
За недопоставку продукції окремих видів, що входять до асортименту, поставщик сплачує встановлену неустойку.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, Положень про поставки і Особливих умов поставки за порушення умов договору поставки з винної сторони стягується неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов’язків за договором поставки.
Тобто, незалежно від сплати неустойки (штрафу, пені) сторона, що порушила договір поставки, має відшкодувати іншій стороні заподіяні в силу цього збитки.
Тобто у даному випадку, підприємство “Лінда” порушило умови договору поставки, поставивши підприємству “Піца” товар неналежного асортименту. Підприємство “Піца” у свою чергу не прийняло цю продукцію і зажадало від поставщика замінити поставлену продукцію продукцією належного, передбаченого договором асортименту, про що направило поставщику претензію.
Посилання поставщика на відсутність у нього товару належного асортименту і у зв’язку із цим неможливістю поставити товар належного асортименту є неправомірним. Також неправомірною є і вимога поставщика, щоб покупець сплатив вартість поставленої продукції з порушенням асортименту.
Задача № 2.
Положення про поставки підтверджують загальну вимогу закону щодо письмової форми договору поставки, але при цьому допускають свободу вибору одного з кількох можливих способів оформлення договірних відносин:
а) складення одного документу, що підписується сторонами;
б) прийняття постачальником замовлення покупця до виконання;
в) обмін телеграмами, телефонограмами, радіограмами або повідомленнями за допомогою факсу.
Тобто між сторонами було укладено договір поставки, оскільки на ім’я поставщика покупцем було направлено належним чином завірене (підписами директора і головного бухгалтера підприємства) замовлення на поставку продукції. В листі-замовлені було зазначено всі основні умови поставки: порядок поставки продукції, строки поставки продукції, ціна поставки.
Прийнявши лист-замовлення до виконання поставщик погодився здійснити поставку продукції на всіх тих умовах, які були запропоновані покупцем. Якщо б поставщик був незгоден з якимись умовами поставки, то він мав направити покупцеві листа із власними пропозиціями, чого зроблено не було.
Отже, можна, зробити висновок, що між постачальником і покупцем було укладено договір поставки. Небажання поставщика поставити чергову партію товару за погодженими цінами є неправомірним, оскільки він має поставляти товар за погодженою ціною. Якщо змінився показник, що впливає на собівартість товару і товар став дорожчим, то поставщик мав заздалегідь повідомити про це покупця.
У даному випадку поставщик в односторонньому порядку відмовився від виконання договору поставки. Внаслідок цього покупець має звернутися із позовом до господарського суду.
Література:
Цивільний кодекс України.
Науково практичний коментар Цивільного кодексу України.
Зобов’язальне право України Навчальний посібник. Під ред. О.В. Дзери. К., 1998 р.
Підопригора О.А., Сумін В.О. Цивільне право