4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю у вигляді зло-чинної недбалості.

Шкідливі наслідки, які настали в результаті того, що службова особа в силу недо-свідченості, недостатньої кваліфікації або з інших обставин, що не залежать від неї, не могла справитись з роботою, не дають підстав для обвинувачення в службовій недбалості. Так само службова особа не може відповідати за шкідливі наслідки, які настали з незалежних від неї причин, які вона не могла усунути.

5. Суб'єктом злочину є лише службова особа, в тому числі і представник влади, у випадках так званої бездіяльності влади.

Якщо особа добросумлінно помилялася відносно винності особи, яку вона притяг-ла до кримінальної відповідальності, склад злочину відсутній.

Навмисне непритягнення винної особи до кримінальної відповідальності, незаконне закриття справи або незаконна відмова у її порушенні тягнуть відповідальність за ст. 364 „Зловживання владою або службовим становищем”.

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною дія-льністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з по-збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльніс-тю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо во-ни вчинені працівником правоохоронного органу, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною дія-льністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зловживанням владою визнається умисне використання службовою особою, яка здійснює функції представника влади, свого службового становища всупереч ін-тересам служби. Аналогічні дії, вчинені службовою особою, яка не є представником влади, охоплюються поняттям "зловживання службовим становищем".

Зловживання службовим становищем передбачає наявність взаємозв'язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. При цьому діяння службової особи, як правило, пов'язані без-посередньо зі службовим становищем і повноваженнями особи. В цьому випадку во-ни вчиняються в межах тих прав або фактичних можливостей, якими наділена служ-бова особа саме у зв'язку з займаною службовою посадою, але за своїм змістом су-перечить інтересам служби.

Зловживання службовим становищем буде мати місце і у випадку, коли діяння службової особи безпосередньо не були пов'язані з використанням її прямих службо-вих обов'язків за місцем роботи, але нею використовувалась впливовість свого служ-бового становища або можливість давати вказівки підпорядкованим організаціям і контролювати їх.

Для наявності злочину, передбаченого ст. 364, як вже зазначалося, необхідно встановити також, що внаслідок допущеного службовою особою зловживання владою або службовим становищем заподіяна істотна шкода державним або громадським інтересам, охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або інте-ресам юридичних осіб. При цьому заподіяння такої шкоди повинно бути причиново пов'язане із зловживанням владою або службовим становищем.

З суб'єктивної сторони злочин вчинюється лише з прямим умислом. Службо-ва особа усвідомлює, що вдаючись до зазначених вище дій або до бездіяльності, во-на використовує своє службове становище всупереч інтересам служби, і бажає цього. По відношенню до наслідків психічне ставлення службової особи може бути у формі як умислу, так і необережності.

Корисливим мотивом є прагнення до незаконної матеріальної вигоди (отри-мання протиправним шляхом майна або отримання права на нього, звільнення від особистих матеріальних витрат тощо). Під іншою особистою заінтересованістю треба розуміти особисті спонукання винного (помста, заздрість, кар'єризм, недобро-совісна конкуренція тощо), під інтересами третіх осіб - бажання винного проти-правним шляхом надати послугу родичу або іншій близькій людині, догодити началь-никові з використанням свого службового становища.

Суб'єктом злочину може бути тільки службова особа.

У ряді випадків в діях службової особи можуть бути ознаки, крім зловживання владою або службовим становищем, іншого злочинного діяння. Такі дії, як правило, кваліфікуються за сукупністю злочинів.

Суб'єктом злочину (за статтею 372) може бути особа, яка провадить дізнання або досудове слідство, а також прокурор, котрий наглядає за розслідуванням кримінальної справи Співучасником злочину є особа, яка віддала злочинний наказ або розпорядження.

Кваліфікуючі ознаки злочину вказані в ч. 2 ст. 372.

Це діяння, передбачене ч. 1 ст. 372, якщо воно:

а) поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (поняття цих видів злочину дане у ч. ч. 4 і 5 ст. 12); або

б) поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення чи іншою фальсифікацією. Штучне створення доказів обвинувачення може полягати в підбурюванні свідків, потерпілих, обвинувачених до давання завідомо неправдивих показань, спонуканні експертів до завідомо неправдивого висновку, підробці і залученні до справи фальшивих документів, підкиданні з послідуючим "вилученням" речових доказів тощо. Інша фальсифікація може полягати в перекрученні протоколів слідчих дій, знищенні або вилученні документів і речових доказів зі справи тощо. У всіх випадках фальсифікація має на меті сприяння притягненню завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

Якщо притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності пов'язане